Це дуже лягає у контекст чергового весняного загострення "алко-гнома", а за сумісництвом, — заступника секретаря радбезу Росії Дмитра Медведєва, який породив гнівний пост у telegram з приводу ордера Міжнародного кримінального суду, виданого на ім'я громадянина Путіна В.В.
Здавалося б, ну чому так перейматися рішенням МКС, до юрисдикції якого Росія не належить? Чому одразу погрожувати "вундервафлею", якої ще ніхто не бачив, — хіба на "мультиках", якось продемонстрованих пуйлом на експорт, аби застрашити неляканих американців.
"Цілком можна собі уявити точкове застосування гіперзвукового "Онікса" з Північного моря з російського корабля по гаазькій будівлі суду. Його не збити, на жаль. І суд – лише убога міжнародна організація, а не населення країни НАТО. Тому й війни не почнуть. Побояться. І жаліти ніхто не буде", - пише, ковтнувши з гранчака, Медведєв.
Читайте також: Вибір для Путіна: Мілошевич чи Каддафі?
А перейматися, виявляється, є чим. По-перше, "найвидатніший лідер" став по суті нев'їзним у 123 країни, які ратифікували Римський статус, а, отже, змушені виконати його припис. Та що там змушені, — вони зроблять це з превеликою радістю, Німеччина он не втрималася і першою заявила про це. І як же тепер "російська велич"? Хто просуватиме її серед "убогих" англосаксів та решти "непросвітлених"?
"Найвидатніший лідер" став по суті нев'їзним у 123 країни, які ратифікували Римський статус, а, отже, змушені виконати його припис. Та що там змушені, — вони зроблять це з превеликою радістю, Німеччина он не втрималася і першою заявила про це
По-друге, візити у лігво міжнародного злочинця іноземних лідерів також вважатимуться моветоном, — ручкатися з крадієм дітей (щонайменше), та ще й небезпідставно запідозреним давно у педофілії, не випадає. Що вже Сі Цзіньпін, — мабуть, тепер гадає, як виборсатися з власноруч створеної ситуації з візитом у Москву. Хоч суд у Гаазі – "не населення країни НАТО", але для Пекіна дуже важливим ринком є саме ЄС, і саме граючи на суперечностях Брюсселя з Вашингтоном, Піднебесна намагалася розколоти західну цивілізацію.
Читайте також: Гібридний трибунал чи парасолька для Путіна?
По-третє, ордер на арешт Путіна – не останній. Думаю, що він цілком логічне продовження кримінального провадження щодо терористичної атаки на малазійський Боїнг, перші вироки у якому вже оприлюднені. Але вони наразі не стосувалися, так би мовити, замовника…
Я, на відміну від багатьох коментаторів, не вважаю, що неочікуваний візит бункерного діда до анексованого Криму та окупованого Маріуполя спричинений бажанням продемонструвати російському обивателю повний ігнор рішення МКС. Навпаки, — клеймо злочинця номер 1 у світі додає Путіну бонусів у його країні, де кожен четвертий "мотав строк". І ця "вдячна публіка" (хто ще не встиг, звісно) терміново набиватиме "на лєвой груді профіль" пуйла. Радше, кремлівський самітник (чи його двійник) цим "турне" маякнув завтрашньому китайському співбесіднику, що виведення російських окупаційних військ з України не входить у плани ерефії, а, отже, у "китайський мирний план" слід внести уточнення до новели про "територіальну цілісність".
Клеймо злочинця номер 1 у світі додає Путіну бонусів у його країні, де кожен четвертий "мотав строк". І ця "вдячна публіка" (хто ще не встиг, звісно) терміново набиватиме "на лєвой груді профіль" пуйла
Читайте також: Путін досліджуватиме ДНК Росії. У Гаазі
Однак повернімося до мого "улюбленого" персонажа з telegram. Попри образи на адресу гаазького суду та розмахування віртуальним гіперзвуковим "Оніксом", він закликає членів "МКС" "дивитися у небо". Мабуть, нарешті подивився відомий фільм, тож вирішив похизуватися власною обізнаністю.
У небо дивитися, звісно, варто, бодай час од часу. Для українців це стало вже просто звичкою, — бо що не день то лунає повітряна тривога. Але статистика ракетного тероризму Росії акуратно лягає у "файлики" для майбутніх кримінальних справ, порушених прокурорами під орудою Каріма Хана. Тому, гадаю, гаазькі стряпчі зосереджені більше на моніторах комп'ютерів з фіксацією воєнних злочинів Путіна, Медведєва і Ко.
І коли прийде день, і цю зграю нарешті уведуть до судової зали, там направду буде море блиску – від фотоспалахів і виглянцьованого суддівського молотка. Але воші, як у Лєца, залишаться вошами…
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.