Вибори ректора Нацуніверситету фізвиховання: обрали, але не призначили

Про виклики університету, скандал довкола виборів ректора та власну мотивацію балотуватися розповів  у подкасті народного депутата України Миколи Княжицького Михайло Риган, провідний лікар ортопед-травматолог вищої категорії, заслужений лікар України, професор кафедри медицини, громадського здоров’я та екології спорту НУФВСУ.  

Понад тисячу майбутніх реабілітологів навчають зараз у Національному університеті фізичного виховання і спорту України. Фахівці працюватимуть не лише із спортсменами, а й з військовослужбовцями, з пораненими і попит на цю професію лише зростає. 

Михайло Риган працює в університеті фізичного виховання і спорту понад чверть століття. Його кандидатуру на посаду ректора підтримали більшістю голосів.

Втім навесні цього року навколо виборів ректора НУФВСУ виник конфлікт: Мінмолодьспорту перенесло вибори з 25 березня на 23 вересня 2026 року, призначивши в.о. Колектив університету вважає це незаконним. Адже саме Михайло Риган демократично був обраний ректором закладу вищої освіти. 

"Для мене було певною несподіванкою, що ще коли я подав документи на конкурс на посаду ректора, мене викликав міністр. I він попросив мене забрати документи, тому що не бачить мене ректором, бачить ректором іншу людину", - розповідає Риган. 

Відновити справедливість, визнати перемогу Михайла Ригана на виборах ректора вимагали й студенти:  вони вийшли на мітинги. 

"Студенти вийшли до міністерства на мітинги, а ми з відповідними листами звернулися до суду, до Верховної Ради України, до прем'єр-міністра, Президента, з підписами, щоб достукатися до влади. І дуже сподіваємося, що влада нас почує і прийме законне рішення", - пояснює гість подкасту.

Микола Княжицький у розмові нагадав, що у 2024 році Кабмін передав Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського та Харківську державну академію фізичної культури в управління Міністерства молоді та спорту. На базі цих закладів освіти міністерство планувало створити сучасний науково-освітній спортивний кластер для подальшого розвитку спорту в Україні. 

"Це рішення не обговорювалося з колективами, не обговорювалося з фахівцями, не виносилось на обговорення академічної спільноти. Чому ми рухаємося саме від Міністерства освіти до Міністерства спорту, де фактично не враховано те, що наш заклад вищої освіти займається освітньою підготовкою, а не спортивними тренувальними процесами. Це робота в аудиторіях, а не на стадіонах. Робота в лабораторіях, наукова, а не у спортзалах. Досить дивним є рішення, з огляду на те,  що орган управління Міністерства спорту, фактично з грудня 2012 року не має ні відповідних спеціалістів, ні відділів для того, щоб керувати освітнім процесом та вести наукові програми. Все це було в Міністерстві освіти і тому таке рішення досить несподіване для академічної спільноти", - зауважує Риган.

Також Михайло Риган наголошує, що крім медичної практики він має чималий досвід адміністративної роботи, адже працював  директором департаменту охорони здоров’я КМДА. У його підпорядкуванні тоді було близько сотні лікувальних закладів столиці. А зараз він відчуває відповідальність перед студентами І колективом, щоб відстояти справедливість та розвивати університет.

"Якби за мною не стояв за плечима великий колектив - дружня сім'я, можливо, я міркував би інакше. Але, маючи за плечима колектив і наше спільне бачення майбутнього університету -  у мене немає вибору. Тобто, я буду з колективом і в гарні часи, і в погані, і у важкі. Ми мусимо бути разом, триматися і працювати, розбудовувати спільне майбутнє", - вважає він.