Переговори для Кремля – ознака слабкості

Сама ця новина говорить про те, що контакти між високопоставленими представниками американського та російського керівництва існують не лише на рівні міністрів оборони та начальників генеральних штабів.  Що між собою розмовляють і представники політичного блоку.

 Американське видання впевнене, що головним сенсом консультацій були попередження про наслідки застосування ядерної зброї – очевидно, що у Білому домі могли вирішити, що такий сигнал буде переконливим саме від помічника президента, а не лише тільки від військових керівників.  Зважаючи на те, як змінилася поки що "ядерна" риторика російського керівництва, можна вважати, що сигнал був сприйнятим.

Однак не забуватимемо, що для російського керівництва будь-які переговори – ознака слабкості опонента.  Коли з Кремлем розмовляють, там вважають, що треба тиснути далі.  Тільки сильніше та ефективніше.  І у цьому сенсі я продовжую вважати, що переговори Саллівана - зовсім не крок до закінчення війни, а пряма дорога до її ескалації.  А ось відмова президента США Джозефа Байдена зустрічатися із Володимиром Путіним під час саміту «двадцятки» в Індонезії та зусилля Білого дому щодо недопущення навіть випадкового контакту президентів під час цього саміту – правильний шлях.  Коли Путін почувається в ізоляції та бачить, що з ним не хочуть говорити і не піддаються його шантажу, він замислюється про майбутнє.