Арка ярма

Хто в КМДА є профільним фахівцем, що скасував\проігнорував вердикт УНІНПу (Українського інституту національної пам'яті, - ред.) – "знести"? Чия клепка знаходиться на рівні невігластва, що для "переосмислення" сенсового наповнення об'єкта достатньо підібрати йому нову мейнстримову назву?

Цікаво знати ім’я, посаду, фах – в притомній країні ця людина отримала б вовчий квиток на держслужбу і чиновництво. Довічно. Адже або дурень, або усвідомлений злодій. Як інакше, ніж "злочин", можна назвати пролонгацію дії токсичного, ворожого Україні місця, по суті – мовчазного ретранслятора ворожих для України смислів? Смислів, які топчуться по національні гордості, нав’язують вигадану приязнь між окупантом (Росія) і окупованим (Україна протягом 300+ років).

Що таке "Арка дружби народів"? Це уславлення "возз’єднання України з Росією" - вона про міф (неодноразово спотворену інформацію), що за наслідками Переяславської Ради Україна возз’єдналася із Росією. Власне, колись на скульптурній композиції був надпис "На ознаменування возз’єднання України з Росією".

І от тут цікаві деталі – "возз’єднання" - яка семантика (значення) слова? Це об’єднання в єдине ціле того, що колись було єдиним цілим, але потім розвалилося. Тобто це відновлення.

Читайте також: Карфаген політичної інфантильності має бути зруйнований

Чи була колись до 1654 року Україна єдиним цілим із Росією? Ні. Бодай тому, що термін Росія до державного утворення Московія офіційно почав використовуватися, здається, від 22 жовтня 1721 року. До того - Moscovia Pars (земля Московія). Крім того, столиця держави Русь (м.Київ) ніяк не могла возз’єднуватися із провінціями чи сусідами, що пізніше стали Московією.

Смисл і наслідки лиходійної Переяславської Ради, це окрема тема, тут же зафіксуємо – протягом століть Московія змінила суть події й утвердила в широкій свідомості спотворений семантичний маркер. Скориставшись низкою інструментів, Москва дала явищам і подіям свої імена.

Імена і назви відобразилися в текстах, зображеннях, монументалістиці. Масове поширення вигідних Москві трактувань було фіксацією "ми влада на цих — окупованих — територіях". Програвши протистояння зброї, еліт, ресурсів, Україна була примушена до сприймання московської семантики як правдивої і... як своєї.

Назви вулиць, пам’ятники, література… Логіка проста – якщо в тебе вулиця Московська, твій ЖК чи ресторан – "Царьград" або "Царське село", чи Петровський дворик у твоєму місті, або пам’ятник Леніну, Пушкіну, Переяславській раді чи Панфіловцям – ти на території, що окупована Росією. Бо на навколо тебе її маркери.

Що робить російський окупант в захоплених містах і селах? Вертає Ілліча і російсько-радянські імена вулиць – знов встановлює його, окупанта, маркери ідентичності.

"Частиною цієї війни є історичний рефрейминг, що, за словами одного з провідних російських стратегів Сєргєя Переслєгіна, робить історію "абсолютною зброєю, яка викреслює супротивника з реальності: замість чергового покоління супротивника народжується покоління, що належить країні, яка приватизувала історичний процес". Так ведеться понятійна (семантична) війна — за визначенням глави адміністрації президента РФ Антона Вайно, це "війна за право давати явищам і подіям імена — є найвищим рівнем війни"." (с) Валерій Пекар.

Читайте також: Диявол дрібниць, культура пам’яті та тонке відчуття стилю і доречності формату

Явища, події, місця можуть мати безпосередні назви, а можуть транслювати смисл. Арка транслює смисл. Ворожий нам. Нагадуванням про спотворену суть Переяславської ради, натяком на щастя співіснування українця і росіянина, наполяганням на взаємодії на вищих рівнях – фігури Хмельницького і боярина Бутурліна. Просто назвавши все це "Аркою свободи українського народу"… це те саме, що з Ульянова зробити Шевчена, шляхом доклеювання вусів.

Дайте комусь в КМДА прочитати кілька разів Переслєгіна: "Історія – абсолютна зброя, яка викреслює супротивника із реальності, адже замість чергового покоління у супротивника народжується покоління, що належить країні, яка приватизувала історичний процес" та Вайно "війна за право давати явищам і подіям імена — є найвищим рівнем війни".

Прибирати чужі маркери, а натомість встановлювати потрібні тобі пам’ятники... показувати твоє (а не чуже) бачення історії – це недискутовна задача нації, яка бореться за збереження своєї ідентичності.

Російські стратеги вважають семантичну війну найвищим рівнем війни – війна, де той, хто виграв, називає все навколо на свій розсуд. Фактично – переможець скасовує об’єктивну реальність та історію і змушує усіх вірити в його, переможця, версію правди. Росія практикує підміну реальностей від Катерини Другої.

Семантична війна — це не жарти, це не для дилетантів, це не про примітивну зомбоагітацію чи інфомахач. Семантична війна – це про "прошивку" поколінь. І якщо тут "прохлопав вихід", то для правнуків вижилих тебе просто не існуватиме. Тотал ерейз.

Як на рівні маркерів протидіяти вірусам окупанта? 1. Прибрати все (перейменування топонімів, демонтаж монументалізму, приведення у відповідність до реальних події музейних просторів тощо) 2. Встановлення власних маркерів.

У випадку Ярма – повний демонтаж усього комплексу (металева дуга, скульптури, зонування). Потім обряд екзорцизму (жартую… хоча). Потім використання звільненої території на користь українських сенсів. Не "а повернім фонтан зі слоником" - місця, що використовувалися як ретранслятори ворожих смислів мають стати трансляторами наших. Тільки так.

Дорого? Гаразд – не одразу. Якщо в гаманці вітер, не треба щось ліпить нашвидкуруч — запустіть багатокроковий процес інсталяції на локацію комплексу українських смислів. Подумайте чого у нас досі немає? Що ми досі не реалізували для посилення ідентичності? Як це могло б виглядати? Яку місію та роль має мати це місце для країни? Важливо – не для Києва, а для країни.

Читайте також: Імітація смислу: Що таке Жінка З Мечем?

Усвідомте – кожне українське щось, що з’являється на місці, де був прояв російської семантичної інтервенції, – це наша зброя.

"У смисловій війні в хід іде інформаційний і культурний вплив, взаємодія та проникнення на різних рівнях: економічному, воєнному і так далі… Смислову війну ведуть за зміну способу мислення й поведінки. Або утримання їх у потрібних для актора рамках. Це довгострокова історія. … Ми маємо справу з грізним суперником, порівняно з яким для деяких людей на Заході ми просто бунтівна провінція, хоча й варта симпатії та співчуття. … Це наслідок впливу на мислення. Це те, що нам доведеться викорінювати в кращому разі десятки років, залежно від результату нашого з росіянами смертельного протистояння". (с) Олександр Солонько.

Може зупинитися чи призупинитися збройна війна, а семантична триватиме десятиліттями. Принаймні допоки Москвія не зануриться у розв'язання питання свого фізичного існування. А до того слід методично прибирати будь-які наслідки окупантського сенсового панування. І якісно (!) вмонтовувати у свідомість нації своє. В цьому смерть Кащеєва.

Джерело