Бумеранг, який, на жаль, повертається
Днями одна людина мене поставила в жорсткий ступор своїм питанням: "І що, там кажуть, коли там вже наші захочуть закінчити війну?"
Я тричі вдихнув і видихнув перед тим, як відповісти. Відчув, що забракло повітря.
Ну от як? Як, на третьому році повномасштабки і на десятому році вторгнення Росії в Україну, люди можуть формулювати так запитання? Як можна не усвідомлювати очевидні речі?
А потім згадав 19-й. Коли на виборчій кампанії казали, що то "клятий Порошенко" не хоче закінчувати АТО. Тепер — от несподіванка — те саме кажуть про Зеленського. І я мушу захищати та відстоювати вже його, чинного президента, пояснювати й переконувати, що ключ до закінчення війни — в руках Путіна, а не України.
Читайте також: Удар по Харкову: Путін бажає зменшити кількість українців
Причому, доводиться захищати Зеленського якраз від тих людей, які ж за нього і голосували, і яких він колись переконав, що для того, щоб прийшов мир, потрібно "просто припинити стріляти".
У мене було стійке враження, що це за кордоном не розуміють, що слова Путіна "про мир" - це насправді заклик до капітуляції України. З усіма наслідками. А виявляється, що і в нас досі все запущено. І хтось досі вірує, що від бажання чи небажання жертви залежить настрій ґвалтівника.
Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства Главком
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе