Чому Мерц відмовився бути миротворцем для Навроцького із Зеленським

Мені його навіть трішки шкода, бо Туску випала роль вогнегасника у ситуації, коли майже всі довкола зносять хмиз, аби й собі вкинути дрібку в шалену пожежу антиукраїнського багаття.

Як це Туску виходить? По-різному. Іноді й він артикулює речі, не зовсім милі нашому вуху, але що ж...

Однак нині мова не про це. Напишу про відчайдушну спробу польського прем'єра знайти миротворця, який би дав раду з конфліктом між Навроцьким і Зеленським. Туску видалося, що такою фігурою може стати канцлер ФРН Фрідріх Мерц.

Німець відмовив. І мав на те вагомі причини.

Україна, на думку канцлера, захищає від путінської навали Європу і, перш за все, Польщу. Тому підтримка Києва є самозрозумілим і мудрим рішенням. Таким же мудрим має бути ставлення до того, як Україна вибудовує свою лінію цього захисту – воєнну, економічну і, до слова, історичну. Наразі це Києву виходить, тому втручатися у його хатні справи – не камільфо...

Але є дуже тонкі моменти, які не пролунали з уст Мерца публічно, проте, гадаю, присутні у Гданську прочитали їх поміж рядків.

У мене сам факт звернення поляків до канцлера викликав лише одну емоцію – подив.

По-перше. Чому до німців, а не до Трампа? Адже ж сучасна Польща хизується особливими відносинами з Донні, а її політики говорять про свою країну як "форпост" Америки в Європі ійроблять це з притаманною їм пихою щодо Брюсселя. Ну, то хай Трамп вас і мирить...

По-друге, і, як на мене, значно важливіше. От з якої радості Мерц має допомагати польським політикам, які систематично, з маніакальною впертістю вимагають від Берліна репарацій за Другу світову війну? І роблять це ті, з дозволу сказати, персони, які власне й спричинили нинішню кризу у стосунках з Києвом. 

• Ярослав Качинський у 2022 заявив, що німці мають заплатити полякам ледь не півтора трильйона доларів. 
• Відтак була дипломатична нота (!) МЗС Польщі з цього приводу (а це, даруйте, не промова на виборчому мітингу, а офіційний документ). 
• І торік вже президент Навроцький знову завів пісню про репарації. Це при тому, що Польща, як я вже писав, отримує астрономічні дотації від ЄС, з податків європейців і німців насамперед.

Мерц розуміє: польські праві спекулюють на ролі "жертви" – і не тільки у випадку з Україною, але й з Німеччиною також. Постійне натужне волання "нам винні всі!" завершується врешті ігнором і небажанням чути шантажистів.

Відмова Мерца – це перші квіточки політики чинної польської влади у її невгамовній охоті пересобачитися зі всіма сусідами. Ягідки будуть гіркими ітанепотравними: і для авторів цієї авантюри, і для тих, хто їх обирав.

Джерело

Про автора. Ігор Гулик – журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.