Єрмак з мішками у Time. Сподіваюся, мішки не з грішми...

Колись в Україні один журнал, редакторка якого досі десь там ведуча, продавав погонні метри своїх сторінок і, звісно, обкладинку. Потрапити на обкладинку того публічного журналу із публічними людьми коштувало десь 10 тисяч умовних єнотів. Чи треба було доплачувати за появу на сітілайтах — не скажу.

Не знаю, як працює "Time", але деяких "впливових" людей з його списку навіть гугл знаходить не з першого разу, а у Вікіпедії не всі мають статті.

Все ж, думаю, сто найвпливовіших у світі мають бодай візуально бути знайомими. Але ні. Є геть загадкові персонажі регіонального рівня.

Читайте також: Ганна Маляр і мобілізація. Чому це лише поглиблює розкол між владою та армією?

Те, що там Єрмак — то таке. То як у тому анекдоті - "у меня замечательная бабушка, все замечает". Так і з тією впливовістю на фоні мішків, сподіваюсь, не з грішми, яких не дорахувалися стільки, що можна тими мішками траншеї викласти від Запоріжжя до Часового Яру.

Мене радує принаймні що Гринкевичів вчасно зупинили, бо серед ста найвпливовіших легко могла опинитися сквіртувальниця з пензлем у руці. Ото був би номер.

А взагалі, колись в "Time", на обкладинці, був Генерал, який… та, ви самі все знаєте… Там, до речі, в списку ще якийсь китайський пенсіонер з комуністичного їхнього політбюро. Може, теж думав бодай появою в журналі компенсувати свою реальну не впливовість. Але Єрмак на фоні мішків, то не Зеленський в тамбурі потяга. Уже щось нове.

P.S. До речі, дивно, що у списку "найвпливовіших" немає Петера Павела, який в критичний момент знайшов не спосіб звинуватити в всьому партнерів, а снаряди та гроші на них. Чи Марка Рютте, який готовий купити нам Петріоти, а не оплатити з бюджету ефіри олігархічних каналів, які чомусь оплачуються з бюджету. Але то таке.

Джерело

Про автора. Василь Зима, журналіст Еспресо

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.