Коли немає Перемоги, то нема й Поразки

Адже частина людства, яка цим ще переймається,  обговорює, спостерігає за розвитком подій на фронтах в  комфортних умовах інформаційного катаклізму — з дивану в прямому сенсі цього слова. А глобальний ринок забезпечує при цьому безперебійне постачання пива(віскі) і чипсів (сиру з пліснявою). 

Тож це і є вона — Третя світова, тільки гібридна, а іншої й не буде. І закінчитися вона може теж лише гібридно, не так, як Друга чи Перша. Тобто не буде ніякої "нової Ялти", і підписання перемир'я, як у вагончику в Кемп'єнському лісі, не буде. 

Чому? Бо надто багато у світі уже є гравців, які хочуть і мають підстави вимагати забезпечення своїх інтересів і вони не поступляться.

Читайте також: Поки що немає бачення післявоєнного світу

Термін "наддержава" пора списати в архів. Так одна з них (США) ще є, але уже у статусі атавізму, і хоча світ у ці місяці  напружено слідкує за тим, що скаже її президент — це уже більше данина звичці, стереотипу, який от-от зійде нанівець. Так, у Сполучених Штатів був шанс уникнути цього, але вони самі загнали себе в безвихідь: зліва Байден, справа Трамп...

Коли немає Перемоги, то нема й Поразки. Подивіться хоча б на страхітозну КНДР, з усіх боків обкладену санкціями, осудом і гидуванням. Та Кім просто регоче з усіх них зі свого ще вчора очевидного для всіх тупика! А от вам Раша, яка запустила чорний ринок, коли їй перекрили білий, наклала на всі закони та норми й тепер — колекціонує прогнози, коли ж вона зазнає краху.

Такі приклади у сучасному світі можна наводити ще довго, не хочу забирати час.

Читайте також: Путін хоче Карибську кризу на біс

Отже, людство вступає в епоху геополітичних джунглів. 

Чи є в них місце незалежній Україні? Так, є. Це ж Джунглі, в них завжди є місце тим, хто застосовує їх Закон. 

Треба, по-перше, будь-що триматися своєї зграї, усвідомивши своє місце в ній, якою б нестабільною вона не була. По-друге, необхідно чітко відділити тих, хто до зграї не належить і не мати з ними нічого спільного. По-третє, визначитися з тими, хто ще є у джунглях і з ким доведеться маневрувати.

За таких умов, крах ворога — це ніяке не диво, а те, чого просто треба дочекатися. Але. Наївність — найбільша слабкість і найбільший гріх XXI століття. Пам'ятаймо: Поразки не існує, а Перемогою є життя, як ми його собі уявляємо і яким вважаємо за єдино можливим для себе жити.

А Перемога буде. За обрієм десь. А може, й завтра...

Джерело

Про автора. Сергій Тихий, український журналіст, головний редактор Головної редакції оперативної аналітики Українського національного інформаційного агентства Укрінформ

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.