Крах "непереможної" ППО: після атак українських БПЛА РФ шукає С-400 у Туреччині

Днями російський диктатор  під час спілкування з журналістами заявив: "Наша відповідь – це зміцнення системи ППО російської федерації".

Утім, система ППО країни-окупанта прикриває виключно ключові об'єкти — Москву та Московську область, а також відповідні резиденції російського диктатора.

Варто зауважити, що російська система ППО була фактично розформована ще за часів так званих реформ Сердюкова. 

Яскравим показником того, що відбувається з системами ППО у РФ, — звернення до Туреччини продати російські комплекси С-400, які свого часу Росія продала на потреби турецької сторони.

За інформацією  турецького видання Nefes, Росія звернулася до Туреччини з пропозицією повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400, які Анкара придбала у 2017 році за $2,5 млрд. Причиною ініціативи називають дефіцит таких систем у російських запасах.

Москва зацікавлена у швидкому поповненні запасів С-400, оскільки втрати на фронті та зовнішній попит створюють дефіцит. У резерві немає готових комплексів, окрім тих, що вже експлуатуються.

Йдеться про те, що не тільки російська система ППО не здатна протидіяти зовнішнім викликам, але й ВПК противника не здатен задовольнити потреби армії країни-окупанта і, відповідно, зовнішній ринок. Слід нагадати, що контракт з Індією на постачання С-400  пролонгується вже вдруге. 

За інформацією видання Times of India, під час двосторонньої зустрічі міністра оборони Індії Раджнатга Сінгха та міністра оборони РФ обговорили нові строки передачі ЗРК С-400 — на 2026–2027 роки.

Примітно, що передача останніх двох батарей комплексу мала бути завершена ще до квітня 2023 року.

Загалом Індія замовила в Росії п’ять дивізіонів цих систем, однак їхнє отримання  індійською стороною постійно переносилося, що негативно вплинуло на обороноздатність цієї країни.

Читайте також: Бензиновий колапс у Криму: удари по Феодосійській нафтобазі — обґрунтована військова стратегія ЗСУ

На думку  аналітиків, затримки зумовлені, зокрема, втратами цих систем унаслідок українських ударів, а також спробами російської армії максимально сфокусувати системи ППО на перехопленні українських дронів, які успішно уражають військові об’єкти та нафтопереробні підприємства.

Так, наприклад, Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф "Лена" та трасовий радіолокаційний комплекс "Сопка-2".

РЛС П-14Ф "Лена" була елементом системи контролю повітряного простору навколо військової авіабази ВПС росії Бутурлинівка, Воронежська область РФ.

ТРЛК "Сопка-2" була елементом системи суцільної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною. Уражено в селі Гармашівка, Вороненської обл.

Обидві системи російського ППО були націлені на протидію українським БПЛА, але не склалося.

Крім того, ударні дрони Сил спеціальних операцій уразили одну пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" у Калузькій області РФ. 

Зауважу, що російська система ППО має так званий "очаговий характер", бо прикриває виключно ключові об'єкти - Москву або Московську область та відповідні резиденції російського диктатора. 

За словами військового експерта, полковника запасу ВМС ЗСУ Владислава Селезньова, для РФ є пріоритетним захист Москви та Підмосков'я, а також території тимчасово окупованого Кримського півострова.

"Найбільша концентрація систем ППО та ПРО зосереджена у двох місцях: Москва та Підмосков'я, а також тимчасово окупований Кримський півострів. Ворог сконцентрував неймовірну кількість ресурсів, захищаючи Керчинський міст, в обороні якого щонайменше дві бригади ППО російської армії. Та й інші військові об'єкти окупантів у Криму надійно охороняються", - зауважив військовий експерт.

Хоча з тих подій, які ми бачили на території окупованого Криму, — удари по Форосу, то знову питання щодо характеру ешелонованої системи ППО у Криму, про яку повідомляли росіяни. 

Читайте також: Від Усть-Луги до Туапсе: як українські дрони паралізують експорт палива з російських НПЗ

"Те, що там щільність ППО — висока, можна позаздрити в цьому плані. Вони нагнали туди всього і постаралися закрити небо", — зауважив військовий експерт Олег Жданов.

Військовий експерт наголосив, що наземні вибухи є, а це значить, що ППО пропускає те, що летить.

До останнього часу вважалося, що в Криму розташована найбільш ешелонована система ППО країни-окупанта. Але успішні атаки українських БПЛА поставили крапку і в цьому питанні. 

Нагадаю, наприкінці червня ударні дрони ГУР МОУ уразили п’ять компонентів протиповітряної оборони зі складу С-400 "Тріумф" в Криму.

Зокрема, дрони вдарили по двох багатофункціональних радіолокаційних станціях управління 92Н6Е. Під удар потрапили також дві радіолокаційні станції виявлення 91Н6Е.

Крім того, дрону тоді вдалося долетіти до пускової установки С-400, яка, ймовірно, була заряджена ракетами.

Вночі 30 вересня бійці Сил спеціальних операцій України уразили радіолокаційну станцію російського зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф" у тимчасово окупованому Криму. 

"Символічно, що дороговартісна система ППО ворога націлена, зокрема, і проти БПЛА, була нейтралізована ударними дронами ССО", - зауважили в ССО.

Без елементу спостереження та наведення уся система втрачає свою боєздатність

Ураження пускових установок ЗРК окупантів у Криму вихолощують російську систему ППО, а це робить беззахисними законні військові цілі - аеродроми базування ВКС РФ, і головне — основну логістичну складову окупаційної армії — Кримський міст.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.