Міністерство єдності: порятунок чи імітація?

Я підтримую це рішення, оскільки сам запропонував його ще в липні, у своєму законопроєкті "Про основи державної демографічної політики.  

В цьому ж документі наполягав, аби новий міністр отримав статус віцепрем'єра, що дасть йому набагато більше можливостей. 
І влада таки прислухалася до моїх рекомендацій: міністром та віцепрем'єром став Олексій Чернишов. 

 Сподіваюся, нове відомство не перетвориться на інструмент для формального виконання завдань чи здобуття політичних дивідендів на чутливій для мільйонів людей темі. Я дуже добре знаю їхні проблеми, адже питаннями демографічної кризи займаюся з початку війни: підтримую 11 регіональних центрів для внутрішньо переміщених осіб, створив кілька резонансних фільмів, в яких йдеться не лише про труднощі, з якими стикаються біженці та внутрішньо переміщені українці, але й недоліки роботи влади та її нехтування своїми обов’язками. 

Знаючи всі ці проблеми зсередини, маю підстави хвилюватися, що без чіткого плану дій ми ризикуємо отримати ще одну недієздатну структуру. Про ці побоювання я заявив під час призначення нового міністра. 

Сподіваюся, ця ідея буде реалізована, а не стане лише черговим передвиборчим гаслом, спрямованим на здобуття голосів за кордоном для владних кандидатів. Ми повинні будувати державу, яка дбає про кожного громадянина, незалежно від того, чи він перебуває в Україні, чи за її межами.

Дивно, що питання створення міністерства і призначення міністра розглядав комітет з питань прав людини та національних меншин, а не комітет з питань гуманітарної політики, до складу якого я входжу. Саме наш комітет, по-перше, має прямий стосунок до демографії, а по-друге, вже підтримав мій законопроєкт "Про основи державної демографічної політики".  Адже лише після ухвалення цього документу ми зможемо дійсно говорити про системну роботу над подоланням демографічної кризи. 

Упродовж трьох місяців з того моменту, як президент вперше озвучив мою ідею про створення окремого міністерства, ми спостерігаємо несистемність і навіть хаос у процесі ухвалення рішень.

Вперше про створення окремого органу з питань демографії президент Зеленський заявив 27 серпня і назвав його міністерством повернення українців. Тоді я привітав це рішення, але застеріг, щоб воно не перетворилося на черговий піар-проєкт. На жаль, так і сталося: у проєкті  бюджету на 2025 рік коштів для цього міністерства  передбачено не було.

8 листопада Міністерство фінансів повідомило, що в бюджеті на 2025 рік передбачено 150 мільйонів гривень для фінансування Агентства єдності українців. Цікаво, що раніше про створення такої інституції нічого не повідомлялося, і планувалося, що вона діятиме під егідою Міністерства економіки. Однак після презентації в парламенті Плану Стійкості від ідеї створення цього Агентства вирішили відмовитися.

9 листопада, виступаючи в парламенті, президент знов анонсує створення Міністерства об'єднання українців. І ось 3 грудня, вже під третьою назвою – Міністерство національної єдності – таке відомство нарешті було створено. 

Як з’ясувалося, замість створення нової інституції, вирішили перейменувати Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій. Його бюджет у розмірі 1,5 мільярда гривень на 2025 рік перейде до новоствореного Міністерства єдності. 

Будемо сподіватися, що цей інституційний хаос нарешті завершився, адже попереду ще багато роботи. У своєму законопроєкті я, зокрема, пропоную створити Фонд відновлення демографічного потенціалу. Якщо міністерство - це стратегічний рівень, то фонд - оперативний. Він має безпосередньо займатися проєктами, які вирівняють демографічну ситуацію. Тому пропоную Кабміну запозичити й цю мою ідею, як це вже сталося зі створенням міністерства.

Мій досвід свідчить про ефективність таких підходів: свого часу я ініціював створення Українського культурного фонду, який працює за принципом, що має стати основою для діяльності Фонду відновлення демографічного потенціалу. І завдяки УКФ нам вдалося реанімувати українську культуру, про її успіхи заговорили не лише в нас, а й у світі. Так само має бути й з демографією. 

Путін веде цю війну не заради територій, а з метою знищення української нації в цілому. Завдяки героїзму ЗСУ йому не вдалося реалізувати свій задум нового геноциду — фізичного винищення українців, як він планував на початку вторгнення. Тому його програма-мінімум — зробити Україну безлюдною, а отже, неспроможною державою. Саме тому російсько-українська війна – це ще й перша у XXI столітті війна за демографію. 

Ми повинні зірвати й ці плани Путіна, тому я підтримую всі правильні ініціативи влади у сфері демографічної політики. Водночас я не залишатиму поза увагою та критикуватиму непрофесійні чи навіть шкідливі рішення.: діяльність нового Міністерства перебуватиме під моїм особливо пильним контролем. 

Наш ворог прагне використати демографічну ситуацію для знищення України. Ми повинні цьому протистояти, забезпечуючи належну підтримку кожному українцю. Демографічна війна — це боротьба за майбутнє України.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.