Переговорний тупик

1. Останніми днями ми бачимо згущення російської істерії навколо "духу Анкориджа". 

Судячи з усього, це повʼязано з кількома речами:

• відсутність можливості (бажання) у Трампа остаточно натиснути на Україну та ЄС;
• "бунт" частини європейців, які починають рухатися у бік затягування війни та відбудови власних ВПК та армій;
• бажання завершити війну вже зараз.

2. Заміна керівника переговорної групи — це не лише пониження статусу. Судячи з усього, новий раунд переговорів може бути про статус російської мови та церкви, і нам варто чекати нових інформаційних провокацій. Це не обовʼязково, але існує висока ймовірність.

3. Нинішня ситуація є патовою з переговорної точки зору. А тому, якщо не станеться чогось екстраординарного, ці переговори приречені на провал. 

Читайте також: Переговори у березні — найкраща опція для Путіна

4. Окремо хочу зупинитися на економічній складовій. Російська економіка знаходиться в передкризовому стані, а не на грані колапсу чи дефолту. 2026 рік вони проходять відносно спокійно. 

Проблеми у РФ розпочнуться лише за трьох умов (якщо Росія продовжить жити в логіці міцного рубля, війна ітиме в нинішній інтенсивності і якщо довгий час ціна російської нафти буде низькою). За наявності всіх цих пунктів криза в російській економіці наступить приблизно в середині 2027 року.

5. І наостанок трохи статистики для адептів і секти розвалу Росії. Centre for Research on Energy and Clean Air (Фінляндія) дав зведену статистику щодо експорту російської нафти. В червні Росія експортувала 7,15 млн барелів за добу, в грудні - 5,54, в лютому 5,95 млн барелів. Тобто зараз Росія має мінус мільйон барелів або мінус приблизно 14-15%. Це неприємно, але явно не смертельно.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.