Про психологію Трампа і спроби "донести до нього правду"

В Україні (як і багато де) у спробах раціоналізації поведінки очільника Білого дурдому час від часу зʼявляються "світлі думки", що насправді він ото верзе всю ту маячню про війну, Україну і Росію, бо в його вухо вкладають думки неправильні люди, а ми просто погано комунікуємо (знову) і не доносимо до нього правду і правдиву інформацію. 

Про те, коли почалася війна, хто в ній винний, який поганий Путін. І що якщо це все робити правильно, то Трамп буде казати інше, а можливо, навіть і робити. 

Звісно, це фантазія, яка покликана раціоналізувати те, що Трампу абсолютно начхати на те, чому почалася війна, хто її почав і скільки людей гине тут чи там. Бо в його оточенні приблизно всі знають, коли почалася війна, знають, хто такий Путін, і навіть неодноразово казали це публічно. Щобільше, Бессент минулого тижня назвав Путіна злочинцем. Це рівно ні на що не впливає. 

Читайте також: Прямі переговори, про які говорить Путін, це пастка для України

В оточенні Трампа все чудово розуміють. А Трампу не треба розуміти нічого, він і так все знає про все. 

У питанні Росії він носій всіх можливих кліше, які багато десятиліть існували в частини американських еліт. А його відверте захоплення Путіним і детермінувало те, що він хотів із партнера України зробити США вороже-нейтральною стороною перемовин. 

Власне, тому і про "Зеленського — диктатора" розповідав пацієнт, і треш у Білому домі влаштував, і намагався тиснути на Україну всіма доступними засобами, і Європу виводив за дужки участі в перемовинах.

Я зараз не про його риторику, а про дії. Риторика Трампа по дефолту не має значення. Бо вся його риторика — це bullshit. Жодне слово не вартує нічого.

Так от. Єдине, що утримує Трампа від злиття з Путіним в екстазі — це обʼєктивна реальність. Наприклад, що Путін не збирається брататися з США проти Китаю. Закінчувати війну він теж не збирається, доки може її продовжувати. Бо вихід з війни — це неймовірні ризики для його системи і його особисто. Починати війну було неймовірним ризиком, а завершувати — ще більше. А кляті українці просто не хочуть помирати чомусь.   

Читайте також: Після переговорів. Коли чекати прийняття закону про 500-відсоткове мито на російські товари

У відносинах із Путіним Трамп виглядає слабким. Його недолуга спроба протиснути Зеленського допомогла Україні долучити до процесу взаємодії з Трампом європейських лідерів. А його оточення і республіканці дивляться на несхвалення слабкої позиції щодо Росії навіть серед своїх виборців і починають дуже мʼяко, але демонструвати це Трампу. 

Власне, все оце і є єдиний шлях до його серця. Демонструвати обережно, що його позиція щодо Путіна — жалюгідна, а Путін насправді його динамить і перемістив у френдзону. Як влучно писав один з іноземних оглядачів, у Трампа є три моделі подальшої поведінки: подвоїти зусилля, щоб завоювати коханого, забити на все, образитись і мститися обʼєкту захоплення. Можливо, він пройде через усі три. А дипломатичні вправи України та Європи, адекватних респів і його оточення цьому допоможуть. Аби хоча б не заважав. 

А розповідати йому, що Путін вбиває дітей і жінок, що Росія агресор, він має подумати про репутацію США й оце все — безглуздо. Йому байдуже.

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.