Рольові ігри ФСБ у рясах

Написати цей текст мене спонукав вислів одного із кліриків УПЦ МП, який написав щось на кшталт: "Я щасливий, що я в УПЦ МП, бо це  найдемократичніша церква у світі – тільки тут можливі такі дискусії". 

А про що дискусія? Напевно, щось про другий шлюб священників, який за фактом давно уже практикується в УПЦ МП? Ні – про автокефалію! 

Тобто тема, яка століттями була предметом дискусії в усіх православних церквах, окрім Московської, де автокефалія була утворена за рішенням московського (золотоординського) князя, нарешті пробила віками формований мур і добралася й до голів кліру УПЦ МП. "Впали кайдани" і можна, нарешті, демократично поговорити про "автокефалію" – бо раніше про це демократично могли говорити лише "раскольнікі" і "автокефалісти". 

А хто у нас на чолі опозиції?

Так, вірне чадо митрополита Антонія Паканича, яке після "непримиренних" дискусій із шефом, їздить до нього на богослужіння, де потім, за чаєм, вони обговорюють подальші "безкомпромісні батли" про церковні канони. 

Читайте також: Важливо повернути в українські святині український світ

Мовою спецслужб це називається "контрольована опозиція" (це щоб "неконтрольована" раптом не з’явилася). А у народі кажуть простіше – "Коли випивку (подію) не можна зупинити – її треба очолити".

Тобто у жорстку опозицію та протистояння з "проросійською партією" в УПЦ МП, яку очолює один з найвпливовіших "сірих кардиналів" та керуючий справами цієї церкви митрополит Бориспільський Антоній Паканич вступив ректор Київської духовної академії та семінарії УПЦ МП архиєпископ Сильвестр Стойчев. Сьогодні у нього роль "непримиренного опозиціонера" і глави "проавтокефальної (але, зауважте – не проукраїнської) партії в УПЦ МП". 

Щоб зрозуміти, які близькі багаторічні стосунки пов'язують митрополита Антонія Паканича та архиєпископа Сильвестра Стойчева, достатньо подивитись офіційну біографію останнього. З неї неозброєним оком видно, що архиєпископ Сильвестр є креатурою і протеже митрополита Антонія і його багаторічним найближчим і вірним помічником. 

Отже, згідно з офіційною біографією, майбутній архиєпископ Сильвестр Стойчев народився (1980 р.) і жив в Одесі. Закінчив Одеську духовну семінарію МП (1998-2002). З Одеської єпархії МП скерований у 2005 р. на навчання до Московської духовної академії, де швидко здобуває прихильність тісно пов’язаного із ФСБ  церковного керівництва. Аж настільки, що йому, студенту, доручають викладати на факультеті психології Російського православного університету апостола Іоанна Богослова (2006-2007). 

Чи не мав він у ці роки російське громадянство – питання відкрите... 

Після закінчення Московської духовної академії його направляють із Москви до Київської духовної академії та семінарії УПЦ МП. Тодішній ректор (у той час нещодавно призначений) Антоній Паканич (також відряджений до Києва з Московської духовної академії РПЦ – про це я детально писав свого часу) одразу ж прийняв Олександра Стойчева у штат на посаду викладача. 

Цікавим є інше – зелений випускник московської академії одразу ж стає помічником ректора та відповідальним редактором (!!!) офіційного сайту КДАіС  та журналу "Академічний літописець" (в оригіналі – "Академический летописец"). Одночасно він виконує послух послушника та іподиякона єпископа Антонія Паканича. 

Тобто рекомендаційні листи з Москви були настільки серйозні, що у Паканича, таке враження, просто вибору не було. Прям найрідніша людина, духовний брат приїхав…

2 квітня 2009 р. молодий послушник Олександр Стойчев архиєпископом Антонієм Паканичем пострижений у ченці з ім'ям Сильвестр, а 21 травня того ж року тим же Антонієм Паканичем рукоположений у сан ієромонаха.

У 2013 р. ректор КДАіС архиєп. Антоній Паканич призначає о.Сильвестра Стойчева своїм заступником – проректором з навчально-методичної роботи КДАіС. А 23 жовтня 2014 р., за поданням митрополита Антонія Паканича, він включений до складу одного з керівних органів Моспатріархії – Міжсоборної  присутності Московського патріархату (пора повертатися у московську церковну тусовку).

Читайте також: Отці УПЦ МП просяться до Варфоломія, не визнаючи при цьому Томос

Вже 21 грудня 2017 р. (майже одразу після приїзду з Архиєрейського Собору у Москві), митрополит Антоній Паканич робить подання на 37-річного о. Сильвестра Стойчева щодо обрання його єпископом Білогородським, вікарієм Київської митрополії, та ректором Київської духовної академії та семінарії УПЦ МП. Призначення на посаду ректора духовної академії здійснено за особистим наполяганням Антонія Паканича. Логіка митрополита зрозуміла – на посаді ректора треба поставити свою вірну людину, щоб і надалі в ручному режимі продовжувати керувати провідним навчальним закладом УПЦ МП.

З 8 грудня 2020 р. єпископ Сильвестр Стойчев, за пропозицією митрополита Антонія Паканича, став членом Комісії з богословської освіти Міжсоборної присутності Московського патріархату. 

Протягом всього періоду роботи в Київській духовній академії та семінарії УПЦ МП єпископ Сильвестр Стойчев завжди був найвідданішим прихильником і помічником свого покровителя і куратора митрополита Антонія Паканича, який фактично (і про це багато хто пише) й надалі продовжує в ручному режимі керувати справами в цьому навчальному закладі. 

Отже, наскільки серйозно можна сприймати архиєпископа Сильвестра як нового "лідера проавтокефальної партії", або появу останнім часом полеміки у фейсбуці щодо теми автокефалії між лідером "проросійської партії" й керуючим справами УПЦ МП митр. Антонієм Паканичем та його протеже? 

З огляду на їхні багаторічні тісні зв'язки й навіть залежність архиєпископа Сильвестра від митрополита Антонія, ця дивна "полеміка" дуже вже нагадує заздалегідь узгоджений і розіграний для зовнішньої публіки (влади та суспільства) спектакль задля відволікання уваги. 

Постійно виникає відчуття, що дискутують дві голови, але тіло одне. І пір’я стирчить догори.

Нічого не нагадує?

P.S. Так, люди змінюються. І це — добре, якщо зміни на краще. Навіть відносини між людьми змінюються. Це теж природно.

Але...

За ректорства єп. Сильвестра Стойчева студентами КДАіС були такі одіозні проросійські діячі, як Вадім Новинський, Олексій Пєртін, Сергій Трофімов. Ці "студенти" фінансово забезпечували цей навчальний заклад і його керівництво.

Доцентом КДАіС був резидент ГРУ Генштабу РФ та ФСБ Андрій Деркач, який з початком повномасштабної війни втік до РФ і став там сенатором та членом Комітету безпеки і оборони Ради Федерацій РФ. "Фахівець" із "Державно-церковних відносин" (так називався його курс у КДАіС). Резидент — він же просто "викладав", тобто відпочивав у КДАіС від своєї резидентської справи, чи не так?

Можна згадати й про "ватного" духівника КДАіС та завідувача заочного відділення академії доцента-архимандрита Маркела Павука.

Нинішня "зірка" соцмереж митрополит черкаський Феодосій Снєгірьов теж відзначився "професорством пастирського богослов’я" у КДАіС (навчався в Московській духовній академії й теж був відряджений до КДАіС).

Тож КДАіС і справді "проавтокефальний центр" УПЦ МП.

Напевно…

Джерело

Про автора. Олександр Саган, релігієзнавець, доктор філософських наук

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.