Росію вб'є сміх

Ті налаштовуються на запальну латиноамериканську пісню, а Янко з гуртом шинкує їм "Батько наш Бандера" або ще щось таке тригерне, що навіть найтупіший москсвин доганяє про яких партизанів там співають. 

Янко — не перший. 

Перед тим русскіє тік-токи рвав українець, який виходив в етери в формі гібедедешника, триндів про Путіна та Росію, змушував співрозмовників вставати ніби для виконання гімну РФ. 

А потім підіймав горнятко з синьо-жовтим прапором та врубав "Ще не вмерла Україна". 

Особливо пікантно, коли струнко під наш гімн стояли русскіє воєнниє. Особливо ржачно, коли вони доганяли, що саме відбувається аж десь на другому куплеті. 

Такі штуки, з однієї сторони, можна вважати просто розвагою. Ну й справді, що воно дає? Ну посміялися з чергового москсвина. "Хіба це якось допоможе Покровську"? 

Я тут майже процитував архетипічного зрадо*оба Юрія Касьянова, який тепер насміхається зі створення Космічних військ, бо це ніяк не вплине на фронт під Покровськом. 

Але річ у тому, що лише частина війни — це фронт, хоча, безумовно, найважливіша. 

А ось як довго на цьому фронті буде пекло, залежить від маси інших факторів: професійності наших спецслужб та дипломатів, стійкості економіки та суспільства ворога.

Читайте також: Політики, пастирі і... Пугачова

Такі атаки українців (і колумбійців, о, небо!) в ті російські соцмережі, які ще лишилися, це приклад крутої інформаційної диверсії. 

Дуже жаль, що й це також робиться лише горизонтальним суспільством. 

Я навів лише два приклади, а їх насправді набагато більше. 

Як тролів, які просто вибішують русскіх, так і серйозніших проєктів типу історика Віталія Дрібниці, який вхлам роз*обує русскіх.

Це все виглядає ніби несерйозно, бо великі системи рухаються дуже повільно. Але ми ж знаємо, що континенти на планеті колись теж виглядали по-іншому. 

Такі атаки на русскіх в епоху соцмереж це як ніби німецькі листівки над блокадним Лєнінградом в 1941 році: "Русскій Іван, сдаффайся. Тібє дадут кушать". 

Своїм агресивним вторгненням в російське суспільство українці нагадують їм про своє існування, якого вони б хотіли не помічати. 

А це викликає питання, дуже несміливі, але вони нагромаджуються. 

"А какова чйьорта етот нєдонарод єщьой живой? А што нє так с вой, ой, с СВО? А может царь - голий?".

Ми — дискомфорт. Ми нагадуємо, що їхній світ руйнується, але незрозуміло ради чого. 

І такі питання це як проблеми в російській економіці. Накопичуються майже невидимо, але колапс неодмінно буде. 

Суспільна свідомість навіть більш крихка, ніж економічна система. 

А також набагато складніша, бо її встократ важче обрахувати. 

Немає об'єктивних даних. 

Тому нова Пугачовщина може швидше колапснути Третю імперію, ніж її економіка. 

Тим паче що й Пугачова шукати не треба. 

Я подивився більшу частину інтерв'ю Алли — помилка українців, що вони обурювалися, ніби вона говорила з ними. 

Читайте також: Ті, хто хвалять Пугачову, і ті, хто сварять її, насправді залишаються в полоні колоніальної свідомості

Це інтерв'ю — просто розкішна інформаційна атака на ослаблене четвертим роком війни суспільство. 

Це була розмова русскої з русскіми — дуже за шерстю, без повчань та зверхності, але водночас максимально чесна. 

Між іншим, це повний провал ФСБ і ботів, бо усі ці роки вони тиражували відео старої та немічної баби, яка ледве ходить і майже не говорить. 

А тут шок: вона в прекрасній інтелектуальній формі, чудово формулює думки. 

Якщо наші інформаційні диверсії типу Янко це дрони — це тисячі укусів, то інтерв'ю Пугачової — це ніби тактичний ядерний удар. 20 мільйонів переглядів. 

Коли шоубіз стає політиком — це страшно для будь-якої влади й політичної системи. 

Ми це знаємо, ми це вигрібаємо. 

Так ось: в цьому інтерв'ю — не примадонна російської естради минулого, а примадонна російської політики майбутнього. 

Навіть якщо сама Пугачова не вийде на цю сцену і не заспіває, вона уже символ тих катаклізмів, які чекають на Росію в майбутньому. 

Дай Боже, в найближчому майбутньому. 

А наші тисячі та тисячі інформаційних диверсій в московський ютуб чи тік-ток це і є та страшна гоголівщина, яку Московія поставила собі колись на службу, але яка долучиться до її смерті. 

Тому що це сміх. Щирий, іскристий та дуже здоровий. А вони ніколи не вміли сміятися. В їхніх венах тече жовч. Вони вміють знущатися та булити, але не вміють в іронію та сарказм. 

Їхній сарказм це Літрій Медвєдєв, і це ще краще, що в них є.

Тому вони беззахисні перед нашими під*обами, і це руйнує їх. 

Непомітно, але одного дня пугачовщина повернеться на сцену. 

Дуже зла і дуже голодна до крові.

* Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.