США самі розгодували собі стратегічного опонента

Натомість — розгодували собі стратегічного опонента. Тепер московити позиціюють себе як лідери глобального не-Заходу. А після демонтажу СРСР їм було не до того. Просто дуже хотілось їсти, бажано чужим коштом.

Читайте також: Вимоги Москви схожі на запасний аеродром

Я не применшую військову потугу наших стратегічних опонентів. Але вони давно готувались спочатку до інвазії 2014 року, потім до інвазії 2022-го. Наша чудова влада теж часто до того докладалась. Не лише скорочуючи військо. Але також допомагаючи московитам заробляти (на Украінє), саме "на", а не "в". І не звертаючи належної уваги на інформаційну війну, яку проти нас із деякими короткими паузами вели від 1991 року. Перші раунди Україна програла, і програш нам було зараховано за неявку на змагання.

У стрічці відбувається турнір — хто ж раніше передбачив військову інвазію 2014 року. Хто про це думав від 2008, а хто від 2000 чи 1991 року. 

Панове, кожна подія, до того як вона фактично настала, має ймовірність менше одиниці. Ймовірність інвазії 1% це одне, 10% це інше, а 90% - зовсім інше. Хотіння кремлівських яструбів повернути собі колишній вплив у світі це також щось одне, а їхні можливості, навіть якщо всі ресурси підпорядкувати війні, — дещо інше. Один із варіантів відповіді — та хто ж їм дасть?  

Умовна вирва ескалації конфлікту, в яку нас затягнуло, це саме 2008 рік. Після того як пряма військова агресія проти Грузії лишилась безкарною. Всі київські топполітики, за винятком чинного тоді президента Ющенка, просто відморозились і удали, що їх це не стосується. Московити випили за перемогу над грузинами і за пацифізм, який стосується всіх, крім них самих. Та вирішили продовжувати...

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Віктор Пушкар, соціальний психолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.