Стамбул: припинення вогню найближчим часом не буде

Адже "міжнародне визнання" російськими п’яти українських регіонів — це не лише формулювання без жодної конкретики (ким саме вони мають бути визнані), а й вимога, яка звернена зовсім не до України. Україна, навіть якщо й може щось визнавати, то тільки від власного імені.

Як і очікувалося, Путін висунув заздалегідь неприйнятні умови припинення вогню. Усі ці вимоги вже неодноразово озвучувалися раніше — зараз їх просто виклали на папері. Визнання Росією п’яти українських регіонів, виведення з них українських військ, обмеження чисельності ЗСУ — це три ключові пункти, які не можуть бути ухвалені за жодних обставин. 

Читайте також: Можливості Росії не відповідають заявленим амбіціям

Простіше вже запросити Путіна до Києва й запропонувати йому кабінет на Банковій — саме це нам фактично й пропонують, просто розтягнули цей "посил" на три сторінки тексту.

Власне, це й пояснює, чому раунд переговорів завершився так швидко. Обговорювати там особливо нічого. Дивує лише надмірна таємничість, із якою російську версію не надавали заздалегідь. Напевно, для випускників школи КГБ стиль спецоперацій є звичним навіть у таких банальностях, як оформлення на папері всієї тієї маячні, яку Путін повторює з року в рік.

Очевидно, що припинення вогню найближчим часом не буде. Як і раніше, Росія спробує під час літньої кампанії зламати українську оборону. Україна, зі свого боку, продовжить захищатися й намагатиметься зробити війну більш технологічною — щоб компенсувати перевагу Росії в живій силі. Але головне — війна триватиме.

Ключовим, як і раніше, лишається ставлення до ситуації з боку адміністрації США. Очевидно, що Росія не зацікавлена в реальному припиненні вогню й продовжує масові вбивства українців. Пропозиція про 2–3 дні перемир’я на окремих ділянках фронту навряд чи буде прийнята — немає ні механізму визначення меж таких ділянок, ні способу контролю за дотриманням режиму тиші, ні алгоритму реагування на провокації. Якби Росія справді хотіла припинення вогню, вона могла б зробити це самостійно — бодай на фронті — й організувати вивезення тіл загиблих. Але те, що вони роблять, радше схоже на імітацію миролюбства, щоб у медіа з’явилося слово "перемир’я", а не згадка про продовження вбивств.

Тож базовим сценарієм залишається подальше ведення війни та її перехід у ще жорсткішу фазу. Відтак не забувайте підтримувати українських військових. Якщо ви не на фронті — підтримуйте донатами тих, хто воює, і волонтерів, яким довіряєте. Зараз точно не час розслаблятись і втрачати фокус із головного — підтримки наших солдатів.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.