Трамп сприймає Зеленського з очевидною алергією

Ця заява Трампа, як і його розповіді про те, що від України вже нічого не залишилось, демонструє, що колишній президент Сполучених Штатів, який намагається повернутися до Білого дому і має непогані шанси на перемогу на президентських виборах 5 листопада, не зробив жодних висновків з цієї розмови, яка відбулася у нього з українським президентом під час перебування останнього у Сполучених Штатах.

Як можна зрозуміти з коментарів самого Зеленського і з висловлювань Трампа, в обох учасників цієї зустрічі діаметрально протилежні уявлення щодо того, що на ній дійсно відбулось.

Володимир Зеленський продовжує переконувати журналістів в тому, що Дональд Трамп почув його аргументи, які стосуються війни в Україні. А сам Дональд Трамп продовжує повторювати всі ці тези, які він висловлював до зустрічі із Володимиром Зеленським, так, ніби цієї зустрічі взагалі не відбувались.

Трамп знову назвав Володимира Зеленського "найкращим продавцем в історії", і нагадав абсолютно облудно, що кожного разу після перебування у Сполучених Штатах український президент повертається на батьківщину із сотнями мільярдів доларів, що нікому до цього не вдавалося. Що теж не відповідає дійсності, тому що на допомогу багатьом своїм союзникам Сполучені Штати витрачають не менші, а то й більші суми, і це в ситуації, коли ці країни не перебувають у стані війни, а гроші витрачаються швидше на їхню готовність не починати нових війн, так, як це, скажімо, відбувається із Єгиптом протягом багатьох десятиріч.

Читайте також: Ядерна зброя: Трамп вибухнув гнівом на Зеленського

Трамп знову говорить про повне знищення України, хоча це також не відповідає дійсності, однак про зруйновану Україну він розповідає швидше у контексті своєї передвиборчої кампанії, щоб розповісти про безпорадність чинного президента Джозефа Байдена та його адміністрації, а також генерала Майкла Міллі, очільника комітету начальників штабів Сполучених Штатів в період нападу Росії на Україну.

Можливо, зараз Трамп керується ще й особистою антипатією до генерала Міллі, який схарактеризував колишнього американського президента як "абсолютного фашиста" і закликав зупинити його бажання повернутися до влади.

Але в будь-якому разі та картина російсько-української війни, яку продовжує вимальовувати Трамп не тільки на своїх передвиборчих мітингах, але і під час численних інтерв'ю, немає нічого спільного з реальністю, однак має виправдати ці кроки, які, очевидно, планує колишній американський президент в разі свого повернення до Білого дому.

Маю на увазі, звичайно, його домовленості з людиною, про яку він нікого не відгукувався, так, як він відгукується про Володимира Зеленського, — президента Російської Федерації, Володимира Путіна, який завжди викликав щире і непідробне захоплення Дональда Трампа.

Тому я б насамперед з усіх цих висловлювань колишнього американського президента зробив один простий висновок, який взагалі варто робити в увесь період довгої російсько-української війни: не варто плекати ілюзій і жити у світі, якого все одно не існує і не існуватиме.

Дональд Трамп не налаштований до України позитивно і має абсолютно негативне ставлення до її керівництва й особисту антипатію до чинного президента України. Я навіть не збираюся звинувачувати у цій антипатії самого Володимира Зеленського. Для того, щоб заслужити симпатію Дональда Трампа, Володимир Зеленський мав піти на оборудку і почати переслідування Хантера Байдена та шукати, звичайно ж, причетність до дій сина американського президента, самого Джозефа Байдена, під час передвиборчої боротьби у Сполучених Штатів.

І, звичайно, в цій ситуації симпатії Дональда Трампа були йому забезпечені, але ми розуміємо, якою б тоді була ситуація в українсько-американських взаєминах після перемоги Джозефа Байдена на президентських виборах 2020 року.

У будь-якому разі цього вже не сталося.

Зеленський сприймається Трампом з очевидною алергією ще й тому, що він фактично перешкоджає тим хорошим взаєминам, які Трамп хотів би встановити із Володимиром Путіним.

Читайте також: Феномен Трампа

Він псує ще одну ілюзію, що Трамп разом із Путіним могли б домовитися про спільні дії проти Китайської Народної Республіки, яку Трамп продовжує, і не безпідставно, вважати головною загрозою для Сполучених Штатів.

Розуміння того, що Росія є абсолютно логічним союзником Китаю у боротьбі демократії й диктатур, яка відбуватиметься усі наступні десятиріччя, й може призвести людство до тієї самої Третьої світової війни, яку так пробується Трамп, однак чомусь зовсім інших причин, цього розуміння у Дональда Трампа, у команди колишнього американського президента, у прихильників американського президента немає, і я впевнений, не буде. Тому в цій ситуації від перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у Сполучених Штатах, потрібно очікувати певних дуже важливих рішень.

Перше — це спроба Дональда Трампа домовитися із Володимиром Путіним про припинення російсько-української війни на тих умовах, які будуть влаштовувати чинного російського президента і дадуть йому можливість не просто відчувати себе переможцем у цій війні, але й бути переможцем у цій війні. І ми не знаємо, як далеко зайде Дональд Трамп у своєму бажанні сподобатися людині, яка завжди викликала у нього таке щире людське і політичне захоплення.

Друге — допомога Сполучених Штатів Україні буде зменшуватися саме за ініціативи чинного американського президента, якщо цим президентом буде Дональд Трамп. Щобільше, Дональд Трамп буде робити все можливе, щоб зменшити розміри цієї допомоги, навіть якщо він програє вибори президента Сполучених Штатів.

До речі, я думаю, що він в цій ситуації не визнає своєї поразки, а Сполучені Штати можуть зануритися у глибоку і довгомісячну політичну кризу. Але навіть якщо це буде не так, а республіканці отримують контроль над конгресом, Дональд Трамп, як ми це вже бачили в попередні місяці, буде робити все можливе, щоб конгрес не проголосував за ту допомогу Україні, яка може бути запропонована адміністрацією Камали Гарріс. І до цього, до затримки із допомогою, потрібно також готуватись.

Читайте також: "Вісь зла" шириться й міцніє, "вісь добра"... вагається й роздумує

Третє — що б не говорили наші європейські партнери сьогодні, якщо президентом Сполучених Штатів буде Дональд Трамп, всі ці люди, насамперед лідери країн, які мають ядерну зброю і вважають себе головними союзниками Сполучених Штатів, маю на увазі прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та президента Франції Емманюеля Макрона, будуть намагатися вибудувати особливі стосунки з Дональдом Трампом і надолужити ситуацію у в цих стосунках, яка явно не виглядає позитивною в передвиборчий період.

Таким чином вони будуть дуже обережними із новими пропозиціями щодо підтримки України, якщо побачать, що це сприймається абсолютно негативно Дональдом Трампом. Вони будуть намагатися переконувати Трампа приватно, але будуть дуже обережні у своїх оцінках американської політики публічно. І це також може стати досить серйозною проблемою.

Четверте — на перший план у Європі вийдуть саме ті політики, які є традиційними союзниками Дональда Трампа. І тут буде дуже важливим, хто з них буде відігравати першу скрипку у переконанні Дональда Трампа в тому, що потрібно робити стосовно Європи та російсько-української війни.

Як на мене, головну роль тоді буде відігравати прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, а президент Польщі Анджей Дуда із його проукраїнськими поглядами відійде на другий план або буде змушений змінити чи зробити ці погляди більш обережними, щоб залишитися серед тих політиків, з якими бажає розмовляти Трамп, і забезпечити власну політичну кар'єру після закінчення своєї президентської каденції.

Тому зміни будуть непростими, карколомними, негативними. І до того, як діяти в умовах цих змін, потрібно готуватися вже сьогодні, за кілька тижнів до кардинально важливих для України її майбутнього президентських виборів у Сполучених Штатах.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.