Травень-червень будуть дуже лютими

Те, що рашисти спробують нав'язати бої на півночі Харківщини, — було прогнозовано і майже неуникненно.

Цього чекали всі — передовсім, Сили Оборони. Це я не для красного слівця.

Їхню підготовку до цього дійсно бачили, як і місця концентрації. Несподіванкою ці дії точно не стали. Адже мені в особистих розмовах бійці навіть не з цього напрямку називали дату 10 травня як початку активізації бойових дій тут. Так і сталося.

Вони намагаються подовжити фронт, використовуючи свою перевагу в живій силі. Вони прагнуть хоч на кілька кілометрів вклинитися на нашу територію на Харківщині, поки американська допомога ще йде або не до кінця розподілена по армії. Щоб укріпитися і відтягувати вже самим фактом присутності в районі Харкова чималі сили української армії.

Читайте також: Концентрація військ РФ, загроза рейдових дій у напрямку Харкова та ситуація біля Авдіївки. Воєнні підсумки тижня

Плюс буферна зона біля кордону — а значить, зменшення можливості СОУ завдавати ударів по російській території.

Їм треба, щоб коли вони невдовзі остаточно визначаться з напрямком основного удару на Донбасі й кинуть туди все, що є, наші резерви були скуті боями в районі Вовчанська та Харкова.

Все вищевказане очевидне навіть не для військового експерта, яким я не є.

Усі дійсно військові експерти сходяться на думці, що сил для реальної атаки на великі міста чи навіть райцентри в регіоні у ворога не вистачить. Надто ж за умови відсутності будь-якої несподіванки та "туману війни".

Читайте також: Що таке війна на виснаження

Але все це — слова. А зупиняти їх будуть цілком реальні бійці СОУ. І будувати якісь плани на картах — справа хитка.

Але все це — наслідки як нестачі боєприпасів, так і людей. Ворог відчув сили знову збільшити фронт, який раніше він же і намагався зменшити.

Прямо зараз задонатьте підрозділам, які перебувають на цьому напрямку і гідно зустрічають ворога.

Допомагайте Силам оборони в принципі, підтримка зараз конче потрібна.

Травень-червень будуть, як і обіцяли, дуже лютими. Рашисти розуміють, що це — їхній шанс, може, навіть останній, переламати хід війни. І кинуть все, що в них є всюди, де зможуть.

Не панікуйте, не читайте російську дезу і розумійте свій маневр у цьому двіжі.

Дуже сподіваюся, що хоча б поява ворога біля Харкова знов поверне суспільство від хибного відчуття локалізації війни на Донбасі.

Джерело

Про автора. Богдан Буткевич, журналіст

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.