Українські фахівці навчатимуть польських військових боротьбі з дронами

Так, фактично, після російської дронової атаки 10 вересня Польща відновлює стратегічне партнерство з Україною. Для розмов про співпрацю до Києва прибув Віцепрем'єр-міністр Радослав Сікорський. 

Поки що домовилися, що українські оборонці ділитимуться досвідом з колегами на території Польщі. Бо всі центри влади у Варшаві твердо заявляють, що не посилатимуть своїх солдатів в Україну. Мовляв, у такий спосіб поляків "затягуватимуть" у війну і переважна більшість польського суспільства не зможе сприйняти такий крок.

Але насправді це брехливі тези проросійських сил, відвертої російської агентури та російської пропаганди, яка ще в ніч дронової атаки намагалася поширити брехню про "українську провокацію". На щастя, брехня не спрацювала — занадто довгі в неї стирчали вуха.

Особисто я вважаю помилкою відсутність польських військових у рамках стабілізаційних сил "Коаліції охочих", які прибудуть до України після завершення бойових дій. Останні події продемонстрували це ще яскравіше. 

Цього ж тижня НАТО та Польща продемонстрували рішучі дії у відповідь на масовану атаку російських дронів по польській території. Вперше країна НАТО офіційно визнала факт атаки. Рішення про збиття дронів ухвалило Оперативне командування Війська Польського, про порушення кордонів заявили прем’єр Дональд Туск і президент Кароль Навроцький. Польща також ініціювала застосування статті 4 Північноатлантичного договору. І вперше російська військова ціль була знищена літаком НАТО.

Усе це разом виглядає як перелом у розумінні НАТО своєї ролі в протистоянні російській агресії. Важливий сигнал — прем’єр Туск і віцепрем’єр Радослав Сікорський публічно заперечили слова президента США Дональда Трампа про те, що заліт дронів був "помилкою".

Справді, ніяка це не помилка. Нагадаю, що ще донедавна удар польською чи румунською ракетою по російській військовій цілі вважався неприпустимою ескалацією. Саме тому у 2022 році НАТО відмовилося закрити небо над Україною. А коли в березні 2023-го російський Су-27 перехопив американський безпілотник MQ-9, США обмежилися заявою про "небезпечні й непрофесійні дії" Росії. Цього ж разу реакція була і політичною, і військовою.

Невисокий відсоток збитих безпілотників (у порівнянні з українським ППО) свідчить про відсутність у Польщі досвіду сучасної війни. Нині війська НАТО чимось нагадують армію РФ зразка 2021 року, до початку вторгнення в Україну. Вони не мають досвіду реальних бойових дій з рівним собі противником. Натомість Росія цей досвід набуває декілька років, і змогла адаптувати свої військові доктрини до реалій, які вони бачать на полі бою. 

Тому у випадку реального бойового зіткнення між Росією та НАТО, на стороні росіян буде бойовий досвід, бойові навички, а також перевірені в боях технології атаки та захисту. В тому числі це стосується і повітряної війни. Тож у випадку, якщо 400 дронів, які у середу атакували Україну, полетять на польські міста, це виглядатиме як битва армії блискучих теоретиків проти навали досвідчених та навчених вбивць. 

Щоб компенсувати цю різницю, НАТО має здобути власний бойовий досвід. І не на полігонах, а в реальних умовах війни. Найпростіший і найбезпечніший для союзників варіант — розмістити власні розрахунки ППО на території Заходу України. Так, Львів, Луцьк, Рівне чи Тернопіль також піддаються атакам, але це не Суми, Харків чи Херсон. До того ж будь-який дрон над західними областями України потенційно загрожує Польщі. Тому логічніше ліквідовувати їх саме там, до перетину польського кордону.

Хтось може назвати це "ескалацією". Але це вимушена відповідь на обстріли польської території. Щоб зменшити напругу всередині НАТО, формувати такі розрахунки можна на добровільних засадах. І впевнений: охочі знайдуться. Це дозволить Польщі отримати потрібний досвід для захисту себе, а Росію змусить двічі подумати, перш ніж повторювати атаки.