Княжицький про вердикт ВСУ щодо Національного військового кладовища

Верховний Суд підвів риску під ганебною історією, коли важливу й очевидно правильну ідею — створення меморіального кладовища для поховання наших військових — перетворили на черговий корупційний схематоз

Зміст

Водночас суд свідомо не вирішував питання правових наслідків, обмежившись оцінкою законності дій влади. І цього виявилося достатньо.

Національне військове меморіальне кладовище мало б стати місцем пам’яті, яке об’єднує країну. Місцем, де держава і суспільство вшановують людей, які віддали життя за Україну.

Але сталося інакше. Виявилося, що українська влада не здатна без скандалу вирішити навіть священне питання — пам’ять про загиблих героїв.

Замість відкритого конкурсу на надважливий проєкт і прозорого будівництва ми побачили підкилимний розподіл коштів між "своїми", залучення підсанкційних компаній і рішення, яке виглядає знущанням із самої ідеї меморіалу: поховання у місці з високим рівнем ґрунтових вод, фактично у воді.

Саме ці дії й отримали правову оцінку. Суди визнали незаконними ключові пункти розпорядження, якими було:

змінено цільове призначення лісових земель на землі поховань із правом вирубування дерев;
передано понад 258 гектарів державної землі у постійне користування новоствореній установі під меморіальне кладовище;
припинено право постійного користування цією землею Національного університету біоресурсів та природокористування України;
доручено провести державну реєстрацію цих рішень.

Інакше кажучи, суд підтвердив: землю виводили з лісового фонду, передавали й перереєстровували з порушенням закону. Без належних процедур, без належного обґрунтування і всупереч суспільному спротиву.

Серед усіх можливих шляхів створення військового меморіалу влада ніби свідомо обрала найгірший — той, що дискредитує саму ідею вшанування полеглих. Протести військових, екологів, родичів загиблих, місцевих жителів, численні журналістські антикорупційні розслідування стали фоном чергової будівельної оборудки.

Україна могла б створити один із найкращих у Європі меморіалів пам’яті. Натомість отримала ще один символ цинізму й управлінської неспроможності.

Рішення Верховного Суду — це не фінал, а лише підтвердження очевидного. Цю ганьбу необхідно зупинити. І почати з чистого аркуша — створити меморіальний комплекс, яким країна зможе пишатися, а не соромитися.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

2026, четвер

4 червня