Як підвищити дієвість зовнішнього сектора економіки України

Перша половина 2025 року показує, що тут формується низка умов, ігноруваннями якими може мати наслідки для всієї країни. Серед таких умов найбільш значущими є такі.

У 2025 р. імпорт товарів зростає, а експорт падає

За 7 місяців 2025 р. імпорт товарів зріс на 17,2%, у той час, як експорт зменшився на 3,7%. Зростання імпорту відбулося майже у всіх агрегованих групах товарів, переважно в частині енергетичного обладнання та мінеральних продуктів, таких як газ та електроенергія. Імпорт товарної групи "машини, устаткування, транспортні засоби та прилади" зріс на 33,8% (частка у структурі імпорту 40,0%), товарної групи "мінеральні продукти" – на 14,2% (частка у структурі імпорту 13,4%), товарної групи "продовольчі товари та сировина для її виробництва" – на 13,2% (частка у структурі імпорту 10,7%). Падіння експорту відбулося переважно через скорочення аграрного виробництва та добування металевих руд. 

Експорт продовольчих товарів та аграрної сировини скоротився на 8,3% (частка у структурі експорту 60,1%), мінеральних продуктів — на 14,0% (частка 8,7%), зокрема залізних руд – на 20,1% (частка 6,8%). Водночас зросли обсяги експорту хімічної, легкої, деревообробної промисловості, будматеріалів, металургійної та машинобудівельної продукції.  Для нарощування експорту необхідні: інвестиції у розширення та модернізацію виробничого потенціалу, доступне кредитне фінансування, запуск повноформатної системи страхування від військових ризиків, розвиток транспортної інфраструктури

Зміни в структурі імпорту: підвищується частка зброї та інвестиційних товарів

За 7 міс. 2025 р. імпорт товарів зріс на 17%, випереджальними темпами зростав імпорт зброї та товарів для оборони (+36%) та інвестиційних товарів (+25%).  

Серед сировинних товарів випереджальними темпами зростав імпорт енергоносіїв (і зв'язку із руйнуваннями вітчизняної енергетики), тоді як інші товари сировинної групи мали помірні темпи приросту. Значна частина інвестиційного імпорту припадає на відновлення енергетичних потужностей (понад 30%) та вантажних автомобілів (10%). Низькі обсяги інвестиційного імпорту пояснюються низькою інвестиційною активністю підприємств, яка своєю чергою стримується жорсткою монетарною політикою та воєнними ризиками.

Читайте також: Чи наступить нарешті влітку дефляція?

Зміни в структурі експорту: підвищується частка інвестиційних товарів, падіння сировинного експорту

За 7 міс. 2025 р. експорт товарів скоротився на 3,7%, переважно коштом групи сировинних товарів (із-за падіння аграрного та металургійного експорту).  Позитивною тенденцією є випереджальне зростання експорту продукції з високою часткою доданої вартості (інвестиційних товарів) (+20%), однак обсяги такого експорту залишаються незначними (близько 2% загального експорту).

Платіжний баланс має суттєвий дефіцит, основні причини якого – негативне торгівельне сальдо та купівля готівкової іноземної валюти

Структурний дефіцит (без врахування допомоги) за останні 12 міс (з липня 2024 р. по червень 2025 р.) : 44,2 млрд дол. США

Протягом останніх 12 місяців структурний дефіцит платіжного балансу (без врахування зовнішньої допомоги) розширився до 44,2 млрд дол. або 22 % ВВП. Дефіцит перевищує оцінки МВФ на 2025 р., зроблені в кінці 2024 року, на 7 млрд дол. або на 20 %. 

Основні канали відтоку валюти з країни останні 12 місяців: 

• негативне торгове сальдо: 46,7 млрд дол. США; 
• від'ємний приріст готівкової іноземної валюти (поза банками): 13,0 млрд дол. США; 
• виплата процентів та доходів за інвестиціями: 9,1 млрд дол. США. 

Основні канали притоку валюти в країну останні 12 місяців: 

• міжнародна офіційна допомога: 50,0 млрд дол. США;
• оплата праці трудових мігрантів: 7,0 млрд дол. США;
• грошові перекази та трансферти недержавному сектору: 9,4 млрд дол. США. 

Частка грантів у загальному обсязі міжнародної допомоги підвищилася до 37 % проти 32 % за 2024 рік. Однак, це значно менше ніжу середньому за 2022-2023 роки – 44%. 

Читайте також: Які завдання стоять перед урядом України

Структурний валютний дефіцит у 2025 році продовжує розширюватися.

Основний чинник збільшення валютного дефіциту – торговий дефіцит. Додатковий чинник розширення валютного дефіциту — політика валютної лібералізації НБУ, яка призводить до фундаментально необґрунтованого підвищення попиту на іноземну валюту та надмірних втрат валютних резервів. За 2024 рік фактичний відтік іноземної валюти, пов’язаний з лібералізацією, вдвічі перевищив очікування НБУ. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – дестабілізувала валютні очікування. За 2024 р. населення наростило нетто-купівлю іноземної валюти у 2,6 раза порівняно з 2023 р., у 2025 р. "валютну естафету" перехопив бізнес, валютний попит якого (неттопокупки валюти) зріс на 51% проти попереднього року, тоді як попит населення скоротився на 36%. На задоволення попиту населення НБУ витрачає 25% своїх інтервенцій. •Валютні резерви країни поки що залишаються достатніми для покриття валютних розривів, однак ситуація може швидко погіршитися у разі перебоїв з надходженням нової зовнішньої допомоги. •Політика валютної лібералізації є поспішним рішенням для умов економіки України, яка знаходиться у стані структурної кризи, викликаної неринковими воєнними шоками.

Таким чином, маємо ситуацію коли економіка країни функціонує в умовах перманентного валютного дефіциту, який покривається переважно з неринкових джерел зовнішньої допомоги. 

Основна причина розширення валютного дефіциту – від'ємний торгівельний баланс, додатковий чинник – політика валютної лібералізації НБУ. Для зменшення торгового дефіциту потрібні інвестиції у посилення конкурентоспроможності реального сектора та розвиток транспортної системи. Міжнародна допомога залишається ключовим фактором збереження валютної та макроекономічної стабільності. 

Валютні інтервенції НБУ на підтримку гривні суттєво зросли (у 2024 р. на 22 % порівняно з попереднім роком, у січні-липні 2025 року — ще на 20%). 

У 2025 р. валютний попит зростає, переважно користуючись з попиту бізнесу, тоді як і у 2024 р. ключовим фактором нарощування валютного попиту була поведінка населення.

Політика валютної лібералізації НБУ розбалансувала валютні очікування бізнесу та населення. Режим гнучкого курсоутворення не відповідає економічним умовам і не сприймається суб'єктами ринку як фактор стабілізації. В умовах збереження гігантського структурного дефіциту валюти, продовження росту доходів населення, відсутності інших надійних інструментів заощаджень, слабких темпів економічного відновлення та появи невизначеності щодо обмінного курсу — населення та бізнес природно почали віддавати перевагу виведенню коштів у валютні активи. Переваги режиму гнучкого курсоутворення не можуть бути реалізовані в умовах України, оскільки валютний дефіцит є переважно неринковим, а рівень обмінного курсу фактично визначається не торговим балансом, а інтервенціями НБУ. Непередбачуваність валютного ринку (яка залежить від інтервенцій НБУ) посилює невизначеність, що своєю чергою перешкоджає інвестиційним процесам.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.