Як виявити убивцю чи колаборанта, поки його не бачить СБУ

У світлі жорсткого політичного вбивства колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія — вигулькнула непересічна подія, яка показує наскільки важливі журналісти, а не купка нахабних телеграмів.

Розважально-просвітницький проєкт "Телебачення Торонто" проаналізував соцмережі ймовірного  кілера Михайла Сцельнікова.

Це та робота, яку би мали зробити задовго ДО — орли із СБУ. Так би цілком можливо, колишній спікер лишився би живий. Але, але… Це ж тобі не з повісткою бігати за журналістом "Слідства.інфо", бо той знайшов елітну хату у Вітюка. Або кошмарити детективів НАБУ, які мали необережність документувати матеріали на близьких друзів президента.

Давайте навіть так — інколи чужі хтивки та заробітки на Only fans викликають більш нечуваний інтерес правоохоронців за справді підозрілих осіб. Там тобі будуть і контрольні закупки, і аналіз — порнографія то була чи ні.

Отже, Сцельніков — типовий ждун, ватник і фанат Шарія. Людина роками виходила в російські чат-рулетки з заявами про те, як ми самі підклали "тіла туберкульозників" у Бучу та своїми ж руками бахнули вокзал у Краматорську, де якраз чекали потягів жінки та діти… Попри гарну легенду про бажання пошукати тіло на окупованій території — чоловік довго шукав виходи на потрібні контакти в Росії. І публічно писав, що має інформацію про цікавого сусіда — тобто був готовий здати локації, в яких світився саме Андрій Парубій.

У журналістів вистачило часу і снаги знайти Сцельнікова під псевдо в телеграмі та пошукати додаткову інформацію на його сторінках "Вконтакте". Ненависть до українського громадянства, знецінення Революції гідності і конспірологія стосовно кількох прізвищ українських діячів. Якщо таке не могло не попасти в поле зору українських правоохоронців, то я не знаю, що треба було чудити в інтернеті іще?

Паралельно одразу на кількох ресурсах вийшли інтервʼю з колишнім мером Херсона Володимиром Миколаєнком, який три роки пробув у російському полоні. Їх варто послухати, що в центрі уваги не просто незламна людина, а ще й політик та управлінець, який дав цінні свідчення, як Південь готувався до війни. І як ще так сталось, що російські війська блискавично захопили те, що ми не можемо звільнити уже четвертий рік.

Миколаєнко називає прізвище уже дохлого колаборанта Кирила Стремоусова. Він прийшов до колишнього мера в окупації і запропонував йому піти на співпрацю з росіянами. Коли ексмер відмовився — колишній антиваксер, любитель езотерики і буцімто місцевий божевільний скомандував аби того "відправили на яму".

За відмову співпраці з російськими агресорами Миколаєнка щодня били по три рази. Вихідним від катувань днем було лише свято Великодня.

Колишній очільник Херсона розказав, що неодноразово звертався із заявами про антиукраїнську діяльність Володимира Сальдо та Кирила Стремоусова — це були перші особи, які аж побігли зустрічати хлібом-сіллю окупантів. Утім в СБУ меру говорили, що то просто така політична позиція, вона не несе шкоди і загалом треба проявляти толерантність.

— "Думаю, саме тому і мости не зривали, бо в тих правоохоронних органах сиділи ті, хто чекав на приїзд цих танків. Мабуть, їх підтримка була набагато сильніша, ніж позиція громадськості Херсона", — сказав Миколаєнко в подкасті "Радіо Куреш".

Цікаво, що простий "мандрівник", як підписували того ж мертвого колаборанта Стеремоусова — був одним із організаторів проросійського мітингу у Херсоні ще 1 березня 2014 року. І мета цієї акції була ще тоді здійснити захоплення адміністративних будівель з метою оголошення "Херсонської народної республіки".

Теж ж саме із Сальдо. Уже будучи гауляйтером захопленого шматка Херсонщини — колишній регіонал розказував на російських каналах, що "Велика Британія — режисер війни", а на ділі — реєстрував у цій же країні зернову компанію, аби торгувати краденим збіжжям.

Тож яка мораль? Толерантність до тих, хто ні в що не ставить українську незалежність, наш паспорт і наш світоглядний вибір — завжди приводить до того, що ці люди нахабніють. І відверто стають на сторону наших ворогів. Це зло можна було утилізувати в зародку, але його вирощують до нереальних масштабів — коли вони забирає міста, тисячі людей, і змушує мільйони громадян назавжди покидати рідні місця.

Сцельніков ніколи не приховував злочинних намірів. І хизувався своїми ватними поглядами у чат-рулетках. Він на потіху російській публіці брехав про Бучу і теракт по вокзалу Краматорська. Якщо такі люди не цікавлять спеціально навчений орлів із СБУ, то куди ми йдемо?

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.