"За сильно довгий язик світить повістка..."

Десь у тунелі недобудованого метро на Виноградар. І поцікавитись: в горлі нічого не застрягає, все пролазить?

Модерувала розмову журналістів регіональних медіа про розслідування корупційних кейсів на місцях. Ентузіазму мало.

Ось кілька проблемних пунктів, які всі відзначають:

• Місцеві можновладці на повну користуються воєнним станом, щоб ігнорувати, не надавати інформацію і навздогін називати журналіста учасником російської ІПСО.
• Аргументи в дусі "якби ви не лізли зі своєю антикорупцією, ми б трошки вкрали, але уже добудували водогін", стають нормою.
• За сильно довгий язик світить повістка. І є всі шанси, що місцевого Вітюка на фронт не відправлять, а от журналіста — так. І справа не так у можливій повістці, як у тому, що дехто відчув, що взяв бога за бороду. Про що пунктом нижче.

Читайте також: Бий своїх, щоб чужі боялись. Чому Кубраков із фаворита став "крысой"?

Розуміння, що вибори нескоро, і відсутність будь-якого політичного процесу перетворюють місцеву владу на звичних феодалів.

• Єдине, на що оглядаються, - це СМС від послів, які моніторять таки місцеву пресу і питають: "Вибачте, щось хлорка занадто дорога у вас". Не розуміють, що треба віллу в Іспанії.
• Що точно додає сил — це підтримка суспільства. Але вона є не всюди. З владою, яка виїхала з окупованого міста, а люди розбрелись світами, так не повоюєш.

Джерело

Про авторку. Тетяна Ніколаєнко, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.