Зупинити бульдозер

На відміну від блискавичної війни німців, радянські війська рухались без особливих вигадок, але розмірено, як бульдозер, прогризали оборону, не рахуючись із втратами в людях і техніці, — так, або приблизно так описував радянську військову стратегію Орест Субтельний.

Це спостереження виглядає вельми актуальним зараз. Полчища росіян прагнуть відхопити якнайбільше територій — поки не впала їхня власна економіка.

Бо "бульдозерний" підхід, як вони планують, має ще й психологічний ефект і підсилює страх перед багатомільйонною озброєною до зубів російською армією.

Невпинне її просування має, за кремлівським задумом, посіяти в Україні та на Заході зневіру й підштовхнути Захід до "пожертвування" Україною в імʼя "миру". 

А для Росії десяток мільйонів словʼян (після всіх розстрілів і чисток на захоплених територіях) - це приз, вартий зазнаних втрат.

Що протиставити бульдозеру?

Все, що уповільнить його рух, зібʼє переможний настрій у росіян і зневіру в Україні й на Заході.

Причому діяти, як раніше, не вийде. 

Можна змусити "слуг" у Раді голосувати, — але не можна примусити працювати закони, які по суті не розв'язують проблему.

Бо закон про зміни умов мобілізації у нинішньому вигляді — без механізму звільнення, без зрозумілих бонусів/виплат, без гарантій навчання і служби за спеціальністю — не працює так, як сподівалися автори та натхненники з Банкової.

Читайте також: Стратегія, логіка і план

Можна робити політичні заклики керівництва держави до партнерів, — але так не можна домогтись розширення допомоги. Бо "5-6-менеджерщина" ОП не демонструє доказів, що зрозуміла хоч що-небудь. А відтак годі чекати ефективності.

Можна знов і знов задирати податки — але від цього генерований економікою ресурс падатиме, а не зростатиме.

Можна зʼявитися на показово-демонстраційному опорному пункті — але він не замінить двох тисяч кілометрів фортифікацій.

Можна хвалитись — заслужено — успіхами наших "пташників", але вони не замінять постановку безпілотників на потік.

Можна провокувати в суспільстві штучні конфлікти, призначати ворогів і організовувати хвилю ненависті, — але це не відверне людей від розуміння, що за стан речей час питати з влади.

Ефективні зміни потребуватимуть зміни підходів.

Повторюючи ті самі помилки, годі сподіватися нового результату.

А російський бульдозер повзе…

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.