Історичне перейменування Пентагону: чому для Трампа "війна" звучить краще за "оборону". Пояснюємо

Цей крок, який уже викликав бурхливі дискусії в американських політичних і експертних колах, має не лише символічне, а й геополітичне значення, особливо в контексті поточних глобальних викликів, війни Росії проти України та зростаючої напруги з Китаєм. 

Детальніше про це пояснить Еспресо.

Історія Пентагону: від міністерства війни до міністерства оборони

фото: reuters

Департамент, який відповідає за теперішню функції Міністерства оборони США, виник ще у 1789 році, коли було створено міністерство війни США (United States Department of War). 

Це відомство відповідало за управління сухопутними військами, координацію військових кампаній і загальну оборонну політику молодої держави. У той час США перебували в процесі становлення, і назва "міністерство війни" відображала його основну функцію – підготовку та ведення війн для захисту національних інтересів. Але варто наголосити, що американці тут не винайшли колеса у назві, бо у Європі це була усталена вже традиція називати свої військові департаменти міністерствами війни у тій чи іншій формі. 

Зауважимо, що слово "Пентагон" почало асоціюватися у США з Міністерством війни (а згодом Міністерством оборони) лише після завершення будівництва п’ятикутної будівлі Пентагону в 1943 році. 

Тож після завершення Другої світової війни, у 1947 році, Конгрес США ухвалив Закон про національну безпеку (National Security Act), який кардинально реорганізував військову структуру країни. Міністерство війни було розформоване, а його функції передані національному військовому управлінню. Така  назва проіснувала недовго, оскільки через два роки, у 1949 році, урядовий орган був перейменований та отримав теперішню назву міністерство оборони (Department of Defense). Відтоді міністерство стало центральним органом управління збройними силами США, включаючи армію, флот, авіацію та новостворені повітряні сили.

Ця зміна назви була не випадковою: після нищівних глобальних конфліктів, Першої та Другої світових війн, США прагнули підкреслити свою оборонну, а не наступальну роль у післявоєнному світі. Нова назва мала символізувати акцент на захисті національної безпеки та підтримці миру, а не на агресивній військовій експансії. Адже коаліція, яка перемогла Гітлера, почала будувати новий світовий порядок, де одним з головних правил мала бути повага до суверенітету та територіальної цілісності держав на засадах новоствореної ООН. Тому після США інші країни теж перейменували свої військові відомства у міністерства оборони.

Перейменування на міністерство війни: що спонукає Трампа?

фото: gettyimages

Як відзначає The Guardian, Дональд Трамп, чия дополітична бізнес-кар'єра була значною мірою зосереджена на маркетингу, вперше публічно порушив ідею перейменування міністерства в понеділок 25 серпня, підписуючи виконавчі укази в Овальному кабінеті, а позаду нього стояв його міністр оборони Піт Хегсет:

"Тож, Піте, ти почав із того, що сказав "міністерство оборони", і чомусь це не звучало добре для мене, знаєш, це не звучало добре. "Оборона" – що ми, "обороняємося", чому ми "обороняємося"? Раніше це називалося "Міністерство війни", і це звучало сильніше", – сказав президент.

В той же день Трамп повторив свою ідею під час двосторонньої зустрічі з президентом Південної Кореї Лі Дже Мьоном, додавши:

"Ми виграли Першу світову війну, Другу світову війну, департамент називали "міністерством війни". І для мене це справді так і є".

Загалом офіційно зміна назви – це частина кампанії адміністрації Трампа з формування "військової етики" в Пентагоні. До цього слід віднести, наприклад, і наказав перейменувати корабля ВМС США "Гарві Мілк " (названий на честь ЛГБТ-лідера та лейтенанта ВМС), і повернення Форту Ліберті назву Форт-Брегг на честь генерала Конфедерації Брекстона Брагга.

Як зауважують у The Wall Street Journal, Білий дім почав просувати питання зміни назви міністерства ще на початку другого терміну Трампа, шукаючи законодавчі пропозиції. Тому цю ідею Трамп виношує вже давно. Вона на рівні із "грандіозними" перейменуванням Мексиканської затоки в Американську. 

Проблема в тому, що формально змінити назву федерального відомства в американському праві може лише Конгрес. Поки важко сказати, чи знайшов Трамп достатньо голосів для цього, але вже вдався до символічної ініціативи (брендово/риторичної), однак не повної юридичної заміни назви.

Як пише Reuters, Дональд Трамп сьогодні підпише виконавчий указ, який запровадить назву "міністерство війни" як ще одну (вторинну) для міністерства оборони. Указ також передбачає, що міністр оборони Піт Гегсет буде називатися і "міністром війни", а сам Пентагон має підготуватися до ребрендингу – від заміни вивісок до оновлення офіційних сайтів і назв зал для брифінгів. 

"Слова мають значення. Титули мають значення. Культура має значення. А Джордж Вашингтон заснував Військове міністерство", - сказав Гегсет підтримуючи рішення свого головнокомандувача. 

Для остаточної зміни назви потрібна згода Конгресу, і, власне, що Гегсету доручено розробити відповідні законодавчі пропозиції. 

"Ми просто збираємося це зробити. Я впевнений, що Конгрес погодиться, якщо нам це потрібно", – раніше заявив Трамп відповідаючи про нібито підтримку в Конгресі цього питання. 

Думки експертів: чому Трамп це робить і які наслідки?

^{Пускові установки балістичних ракет DF-26 на параді в Китаї у вересні 2025 року.}

Міжнародні експерти по-різному оцінюють рішення Трампа. Деякі вважають це символічним жестом, спрямованим на внутрішню аудиторію та популістичну й гучну манеру вести політику Трампом, тоді як інші вбачають у цьому серйозний сигнал для глобальних суперників США – зокрема Китаю та Росії, але не на користь американців.

"Метою є символічне відродження військової могутності, але чи може цей ребрендинг мати далекосяжні наслідки? Хоча це може посилити певний імідж сили для наших ворогів, це також викликає занепокоєння щодо глобального становища Америки як для туристів, так і для бізнесу", - відзначають у Forbs. 

Експерти додають, що це може бути сильним сигналом для виборців Трампа, мовляв, образ рішучого лідера, щоб відволікти увагу від інших політичних проблем, які він не може вирішити (та ж російсько-українська війна).

У New York Times вважають, що повернення старої назви – це "більше, ніж ностальгія, це послання".  

"Президент Трамп та його міністр оборони кажуть, що хочуть повернутися до епохи, коли Америка вигравала війни. Вони значною мірою ігнорують найбільше досягнення останніх 80 років: уникнення конфлікту наддержав", - тонко іронізують у виданні.

Американські журналісти нагадують, що у серпні 1949 року, коли президент Трумен підписав закон про створення міністерства оборони з решток військового міністерства, Сталін готувався до випробування ядерної зброї, а Мао – до проголошення КНР. Тому нова назва відображала необхідність стримування в епоху, коли війна між наддержавами загрожувала знищенням планети. Попри війни в Кореї, В’єтнамі, Карибську кризу та гонку озброєнь, головним досягненням Холодної війни стало те, що вона залишалася здебільшого "холодною".

"Усе це робить повернення міністерства війни чимось більшим, ніж просто поверненням до минулого, відновленням номенклатури "крутих хлопців". У той момент, коли стримування є більш важливим, ніж будь-коли – у кіберпросторі, космосі та світі, де Росія та Китай святкують непросте партнерство, щоб кинути виклик американській перевазі – Трамп стверджує, що відповідь полягає в тому, щоб повернутися до старих добрих часів", - зауважують у New York Times.

Фактично, як кажуть експерти, Трамп прагне повернутися до ери Трумана і розібрати процеси, інституції та норми, що були встановлені після Другої світової війни. Тобто зміна назви відповідає риториці Трампа та його адміністрації про скорочення підтримки НАТО та "м’якої сили" США (USAID, яку закрили), та головне посилення недовіри союзників, що американці будуть їх захищати. 

"Як тільки ця довіра, яка служить клеєм структури альянсу, буде підірвана, США заплатять дуже високу ціну, щоб повернути її, якщо взагалі зможемо її відновити", - вважає Дуглас Лют, кадровий офіцер армії, який відігравав ключові ролі в Раді національної безпеки за часів адміністрацій Буша та Обами, а також був послом США в НАТО.

Як зазначив Ніколас Бернс, експосол США в Китаї та НАТО, таке перейменування: "Це крок назад". Адже перейменування підіграє Пекіну, який "може звинуватити США в агресивності", та Путіну, який виправдовує свої дії розширенням НАТО та його "агресивністю". 

Загалом Трамп і Гегсет, наполягаючи на назві "міністерство війни", сигналізують про відмову від оборонної риторики на користь наступальної. Однак на ділі це лише ребрендинг, а не якась ідейна зміна місії армії, флоту чи інших підрозділів.

Варто також підкреслити, що нині у світі не залишилося жодної країни з офіційною назвою "міністерство війни". Саме тому рішення Дональда Трампа робить ситуацію унікальною й водночас читається як недвозначний символічний сигнал: мовляв, кожен має воювати сам за себе, а не спільно оборонятися. Це можна трактувати як черговий удар по геополітичному порядку, сформованому після Другої світової війни. Адже саме Китай і Росія найбільше прагнуть зруйнувати існуючу систему та встановити новий світовий порядок, і дії Трампа лише грають їм на руку. 

Читайте також: Зникнення Трампа: як тиша породила хвилю чуток про смерть і хвороби. Пояснюємо