Коли амбіції більші за традиції: як Трамп перетворює Білий дім на бальну залу свого імені

Поки будівельники продовжують роботу, американці сперечаються: чи це оновлення президентської резиденції, чи демонстрація надмірної влади однієї людини? Новий "ballroom" Трампа вже охрестили "залом честолюбства" іще до того, як у ньому пролунала перша музика. Детальніше про цю історію, розповість Еспресо. 

Історія Білого дому: від скромного особняка до символу влади

Білий дім, офіційна резиденція президентів США, – це не просто будівля, а жива хроніка американської нації. Збудований у 1792–1800 роках за проєктом ірландського архітектора Джеймса Гобана в неокласичному стилі, особняк спочатку займав лише 743 квадратних метри і слугував домом для другого президента США Джона Адамса. 

У 1814 році британські війська спалили його під час тодішньої війни, але Гобан відновив фасад, зберігши автентичність.

Білий дім після знищення британцями у 1814 році, фото: Вікіпедія

З того часу Білий дім все розширювався, відображаючи еволюцію президентської влади та американської потуги. 

Томас Джефферсон додав колонади на схід і захід, перетворивши крила на тераси для зручності. У 1902 році Теодор Рузвельт, прагнучи відокремити офіційні функції від родинного життя, зруйнував теплиці та побудував "тимчасове" західне крило (West Wing) – триповерхову структуру з офісами, де розмістився перший президентський кабінет (нині Roosevelt Room). Воно стало символом "розуму нації": тут працювали радники, кабінет і преса президента. У 1909 Вільям Тафт зробив його постійним, додавши відомий овальний кабінет.

Франклін Делано Рузвельт у 1934–1942 роках розширив West Wing другим поверхом, басейном і новим овальним кабінетом, а під час Другої світової війни – бункером.

Східне крило (East Wing), яке зруйнував Трамп, мало особливу історію. Зведене в 1902 році як "Східна тераса" для прийому гостей – із гардеробами та колонадами для карет – воно було головним входом для відвідувачів. У 1942 році, під час Другої світової війни, Елеонора Рузвельт, дружина президента, ініціювала реконструкцію. Тоді з’явився другий поверх з кінотеатром для родини. Тут розміщувалися кабінети законодавчих справ, військові офіси та бункер. 

Гаррі Трумен у 1948–1952 роках провів повну реконструкцію інтер'єру Білого дому, зберігши лише зовнішні стіни, бо будівля загрожувала обвалом. Ці зміни, хоч теж були суперечливі, завжди консультувалися з Конгресом і різними комісіями, до того ж вони були вимушені, щоб не втратити саму будівлю.

перебудова Білого дому за часів Трумена у середині ХХ століття, фото: Вікіпедія

З 1977 року, завдяки Розалін Картер, East Wing став "серцем" Білого дому – офіційною домівкою для першої леді, тобто її офісу та команди. Воно символізувало соціальну місію президентства, яка пов’язана з прийомами та благодійністю. 

Тут півстоліття була найбільша кімната Білого дому, котра вмішувала до 200 гостей.

Білий дім з висоти польоту, фото: Вікіпедія

Сучасні президенти теж любили залишати свій слід у Білому домі, але значно скромніший. Наприклад подружжя Обам посадили город у Білому домі, встановили баскетбольний майданчик і налаштували краще освітлення, щоб воно було достатньо яскравим для "виконання домашніх завдань їхніми дочками". Джо Байден мав менше часу на ремонт, але все ж таки замінив золоті штори Трампа в Овальному кабінеті на стриманіші, часів Клінтон та постелив новий килим. 

Однак Трамп вирішив підійти до цього з розмахом – не обмежився змінами інтер’єру (багато позолоти), а задумав збудувати цілий новий бальний зал, найбільший в історії Білого дому.

Ідея Трампа: від мрії до руйнування

фото: CNN

Ідея пишного президентського бенкетного залу в голові Трампа давно, адже ще в 2010 році, як приватний інвестор, він пропонував команді президента Обами профінансувати його, оцінюючи справу у 100 млн доларів. "Вони ставлять намети для державних вечер – це катастрофа!" – скаржився Трамп.

Однак ніхто серйозно не сприйняв ідеї  мільярдера, поки він не став лідером США.

У кінці липня цього року команда Трампа представила проєкт нового бального залу на території Східного крила, зазначивши, що будівництво відбуватиметься за приватні кошти і "не торкнеться основної будівлі". 

Сам Трамп заявив, що "ми вирішили, що потрібно знести існуючу структуру", оскільки "це буде найкращий варіант". Він у своєму стилі додав, що новий зал буде "одним із найкращих у світі".

проєкт будівництва, фото: Білий дім

Початкова ціна питання була у $200 млн, гроші дадуть приватні інвестори та "друзі Трампа", а за заявами адміністрації президента, не буде використано жодних державних коштів. Однак нещодавно кошторис зріс до $300 млн. 

Офіційно площа нової будівлі становитиме 8 360 кв. м (як футбольне поле), а це значно більше, ніж площа самої резиденції Білого дому (5,109 кв. м). Знову таки, початково говорилося, що будівля буде розрахована на 650 гостей, однак тепер Трамп каже про тисячу осіб. 

Загалом новий зал матиме розкішний дизайн із кришталевими люстрами та оздобленими колонами, великі простори для прийомів, державних вечер, а також місця для прийому іноземних лідерів. Він буде архітектурно в стилі Білого дому, також з куленепробивними вікнами та золотими акцентами, натхненними курортною віллою Мар-а-Лаго Трампа. 

За словами Трампа бальна зала буде з'єднана з основною будівлею Білого дому за допомогою "скляного моста".

внутрішнє оздоблення, фото: Білий дім

Всі роботи планують скінчити "задовго до кінця каденції Трампа", яка завершується у січні 2029 року. Наразі точної дати відкриття немає.

Цікаво, що у Трампа обіцяли "не чіпати" бічну частину, яка з’єднувала Східне крило з Білим домом, але вже все зруйнували разом з прилеглими територіями, включаючи сад Джекі Кеннеді, який з’явився тут у 1965 році.

Роботи із знесення Східного крила, які почалися у жовтні, викликали значну хвилю критики серед американців. 

Від обурення через знищення традицій до занепокоєння за демократію

фото: соцмережі

Білий дім традиційно називають "домом народу". Та критики наголошують, що проєкт демонструє прагнення однієї людини залишити власний слід – замість того, щоб служити символом держави й демократії. 

Історики й охоронці спадщини звертають увагу на те, що Східне крило було частиною історичної композиції Білого дому, і його демонтаж вважають руйнуванням значущої спадщини американської історії. Зокрема, колишній головний історик Білого дому сказав, що батьки-засновники були б "шоковані та обурені" змінами будівлі на "палац Трампа".

"Тепер вашу увагу привертатиме гігантська бальна зала, яка пам’ятатиме ім'я лише однієї людини. Вона затьмарить Білий дім та перетворить його на президентський палац", – сказав історик Едвард Ленгель.

Сам Трамп іронічно заявив, що не планує називати бальну залу Білого дому на свою честь. Однак чиновники вже називають нову будівлю "Бальною залою президента Дональда Дж. Трампа".

вигляд з супутника, фото: соцмережі

Масштаб нового залу, який значно більший за саму резиденцію, закономірно викликає подив у громадськості, мовляв, навіщо будувати новий палац". Інакше кажучи, чи не перетворюється Білий дім таким чином на приватну резиденцію сучасного олігарха-політика, який уявив себе королем?

"Це не його будинок. Це твій будинок. І він його руйнує", - лаконічно в адрес американців висловилася колишня держсекретарка США Гілларі Клінтон, яка розпочала цілу кампанію із мерчами навколо цього питання.

Також багато американських медіа зазначає, що демонтаж та реконструкція будівлі були розпочаті з обмеженою прозорістю, без повного погодження відповідних структур охорони пам’яток. Що, зрештою, є традиційно для Дональда Трампа.

Головна сторінка газети, де пише, що "Східне крило тепер лише спогад", фото: The Washington Post

Тим часом у соцмережах це "велике будівництво" по-американськи, вже обросло хвилею мемів – від "Зірки смерті Трампа" до нового "казино-готелю Трампа". 

фото: соцмережі

У підсумку дії Трампа вчергове показали його прагнення не стільки керувати країною та вирішувати глобальні справи, а скільки залишити після себе монумент власного "я" – символ епохи, де влада дедалі більше нагадує бренд, а демократія поступається місцем особистим амбіціям та симпатіям.

Читайте також: "Мова — це маленька зброя, яка накопичується поступово. І мова Трампа схожа на мову Третього рейху", - Марсі Шор