Можливий зрив через суд, пошук російських паспортів та затримки: як проходить конкурс на посаду керівника БЕБ

Що по кандидатах 

Бюро економічної безпеки – це доволі свіжий правоохоронний орган, який створили лише у 2021 році. Його основні функції полягали у боротьбі з ухиленням від сплати податків, тиском на бізнес та масштабними фінансовими махінаціями. Власне, створення цього органу було однією з обіцянок команди президента Зеленського. Проте вже у жовтні 2022 року нардепи на спільному засіданні профільного комітету, заслухавши доповідь його першого керівника Вадима Мельника, висловили своє незадоволення його роботою, а вже у лютому того ж року визнали роботу керівництва БЕБ незадовільною. 

"Ми бачимо всі ознаки провалу реформи, на яку витратили понад 100 млн грн із бюджету", – заявив голова фінансового комітету Данило Гетманцев під час засідання.

А відтак вже незабаром Міжнародний валютний фонд оголосить, що перезавантаження БЕБ стане однією з ключових умов надання розширеного фінансування чотирирічного фінансування на близько $15,6 млрд. У лютому 2023 року Кабінет міністрів звільнить Мельника з посади, а після тривалої підготовки та залучення до участі суддів від міжнародних партерів, наприкінці грудня 2024 року розпочне конкурс на посаду керівника БЕБ. Розпочати доцільно із того, хто ж подав свої заявки на участь у ньому. Йшлось про 43  людини, кількість яких на сьогодні суттєво скоротилась до 16. 

Серед них: колишній працівник Офісу, а раніше й радник міністра з уряду Азарова під час Революції Гідності Віктор Дубовик; працівник медіахолдингу Ахметова, який роками обіймав у ньому керівні посади, Руслан Пахом; керівник Шевченківської окружної прокуратури Харкова Омаров Аміл Азад Огли, який у науковій роботі 8 раз цитував Олег Татарова; маса працівників НАБУ, податкової й СБУ.

Що ж до рейтингів, то станом на 12 травня, перед колом чергових співбесід, їх очолювали детективи НАБУ Олександр Скомаров та Роман Яроменок, а також керівник відділу в Офісі генпрокурора Олександр Ситников. 

Затримки конкурсу на 5 місяці та як розгоралась суперечка

І так, тривали численні тести та відбори. Як писав у блозі на "Дзеркалі тижня" журналіст Володимир Кім,  усе починалось гідно. 

"Міжнародники отримали переважний голос. Україна – можливість довести, що вона навчилася проводити відкриті конкурси. А БЕБ – шанс отримати справді незалежного директора", – вказав журналіст. 

Однак за два дні перед співбесідами 8 червня Служба безпеки України розіслала членам конкурсної комісії листи, після чого їх мали б скасувати. Проте при другому відборі очільника БЕБ вирішальний голос мали представники міжнародних партнерів, а тому їх перенесли лише на два дні.

Однак вже 9 червня троє урядових членів конкурсної комісії від нашої країни не прийшли на засідання та зірвали його через відсутність кворуму. Того ж дня керівниця антикорупційного центру "Межа", який проводить незалежний моніторинг відбору, Мартина Богуславець назве це остаточним зривом конкурсу. 

"Все тому, що кандидат, який поки набрав найбільше балів на попередніх етапах - це НАБУшник, який дуже не подобається Офісу і якому через замовні статті вже намагаються закинути звʼязки з агресором. Абсурд пояснень, що його батько похилого віку в окупації мав паспорт РФ", – розповіла керівниця центру. 

Також вона підкреслила, що сьогодні члени комісії з боку України перебувають під впливом і погодяться завершити цей конкурс лише тоді, коли на це буде політична воля влади. 

Важливим у цій ситуації є не лише можливий тиск з боку влади, а й умови МВФ, за якими конкурс мав би закінчитись до кінця липня. У разі ж невідповідності цьому, за словами Богуславець, є прямий ризик втратити фінансування від МВФ у розмірі понад 5 млрд грн. 

"Не буду деталями тут грузити, просто зафіксуємо три речі: команда саме з ОП...; здійснять зрив конкурсу через трьох членів комісії від уряду; далі конкурс буде заблокований під різними приводами. Думаю щось про безпеку придумають, так щоб максимально тупо і відкрито було", – висловився про ситуацію нардеп та заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк. 

Чому громадськість висловлює незадоволення

Як пояснив у коментарі Еспресо юрист та аналітик антикорупційного центру "Межа" Анатолій Ярема, Бюро економічної безпеки відіграє ключову роль у державі, де у бюджеті на цей рік закладений дефіцит на 400 млрд грн. 

"Бюро економічної безпеки бореться з ухиленням від сплати податків, з контрабандою. І, власне, воно робить це наразі неефективно. Оскільки на тіньовий бізнес тиску немає, є тиск на білий, бо треба шукати десь гроші. І шукають їх не у тіньових представників, а продовжують атакувати чесних, на що останні завжди скаржаться", – каже аналітик центру. 

За його словами, це впливатиме і на пересічного громадянина, адже коли держава не може знайти джерела існування у викритті нелегальних представників, то "тоді будуть звертатися до тих які є найбільш очевидними – нас з вами". 

Також Ярема підтвердив, що конкурсна комісія і справді увесь цей час показувала прозору та відкриту комісію, допускаючи до інформації щодо кандидатів громадськість та даючи можливість ГО брати участь у розробці регламенту роботи комісії та концепції проведення конкурсу. 

"Однак те, що відбулось 8 червня, член комісії Джеймс Ваззерстром назвав розворотом на 180°. Тобто навіть для міжнародних партнерів це було неочікувано. Адже позиція членів комісії від уряду була сформована вже безпосередньо на засіданні по співбесіді. А це виглядає недобросовісно і непрозоро, коли якісь ключові речі формуються, скажімо так, з коліс і пояснити це виключно волею членів конкурсної комісії неможливо", – зазначив експерт.

Він підкреслив, що держава не проявляла достатнього інтересу до реформи надважливого органу фінансового контролю, а зараз ситуація стрімко змінилась, що помітили і члени комісії від міжнародних партнерів. Знову ж таки, Джеймс Ваззерстром наголосив, що, аби конкурс відбувся, напевно нам потрібно апелювати до вищої політичної влади України.

Увага звертається також на те, що міжнародні організації з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну виділяли нам грантові та кредитні кошти під лояльні зобов’язання. Проте події на конкурсі можуть стати серйозною причиною для перегляду такого підходу.

Що ж до можливих сценаріїв розвитку таких подій, то найгіршим з них, за словами аналітика, буде непризначення нового керівника органу у встановлений МВФ термін. 

Також додамо, що причиною листа від СБУ стала потенційна наявність російських паспортів у 3 з 16 конкурсантів, або їхніх родичів.

Конкурсу таки бути?

11 червня відбулось чергове засідання конкурсної комісії. Як повідомив нардеп Железняк, члени цієї комісії від уряду зняли свої зауваження і "якось забули про всі свої попередні аргументи про "не дозволимо ворогу завербувати наших кандидатів".  Попри це, він зазначив, що ідей зірвати конкурс так ніхто і не покинув.

"Ще раз - я і мої джерела переконані, що задача від президента зірвати конкурс по БЕБ досі поставлена. І її будуть виконувати так чи інакше", – пише заступник керівника комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. 

Окрім того, як заявила керівниця центру "Межа" Мартина Богуславець, наразі відомо про аж 5 судових позовів, якими намагатимуться зірвати конкурс. За її свідченнями, існує ризик, що позовними вимогами стануть визнання недійсними попередніх результатів. 

Найцікавішим з цих позовів є від ГО "Мистецька Платформа "Арт-креатив", адже "ця організація пов’язана із Дубовиком Віктором через свого партнера по юридичній практиці", – вказала Богуславець. 

Нові дати співбесід заплановані на 21, 22 та 23 червня, що зовсім неподалік від часової межі (в липні), яку призначили партнери України з Міжнародного валютного фонду.