Коротко про те, що у тексті:
Перші офіційні відомості про роботу Укроборонпрому над розробкою далекобійного безпілотника датовані осінню 2022-го року. Тоді українські виробники зброї повідомили про завершальну стадію роботи над безпілотником, що стане найдовшою "рукою" з наявних на той час у ЗСУ вогневих засобів ураження. Було анонсовано дальність польоту в 1000 кілометрів і вагу бойової частини 75 кг. Крім того було опубліковано фото із зображенням деталі озброєння, очевидно – частини фюзеляжу безпілотника.
Фото: www.facebook.com/ukroboronprom
Невдовзі менеджер проєктів ДК "Укроборонпром" Олег Болдирєв, відомий під псевдо "Мартін Брест", оприлюднив нові деталі про "дрон на 1000 км". Він пояснив, що заявлена бойова частина в 75 кг насправді є показником корисного навантаження. Різниця між двома поняттями полягає в тому, що бойова частина це вибухові пристрої, якими завдають ураження (75 кг – це БЧ, більша, ніж у "шахеда"). Тоді як поняття "корисне навантаження" – більш широке. В ці 75 кг, окрім бойової частини можуть входити камери, системи зв'язку тощо.
"Це багатоцільова платформа. Можемо зробити камікадзе. Він також може переоснащуватися різними девайсами, різними електронними штуками, чи просто виступати як камікадзе, котрий пре по GPS-координатах", – зазначив Болдирєв.
Оглядачів Defense Express тоді здивував такий підхід до проєктування. Оскільки при розробці різних типів безпілотників використовують різні підходи. Так баражуючі боєприпаси створюють із дешевих компонентів, вони взагалі не розраховані на посадку і повинні здійснити єдиний виліт, вдарившись об ціль. Натомість розвідувальний чи розвідувально-ударний дрон розрахований на довгий "життєвий цикл" – сотні злетів та посадок, тисячі годин у повітрі.
"Ніхто у світі не створює умовний Bayraktar TB2, який має корисне навантаження у 150 кг у якості "літако-снаряда" зі 150-кг бойовою частиною. Бо це діаметрально протилежні концепції і й завдання з розробки або "військової техніки", або "боєприпасу", – йшлося в матеріалі.
У підсумку розробники сконцентрувалися на ударній версії безпілотника, дроні-камікадзе. Принаймні в публічному просторі з'являлася інформація лише про таке застосування БпЛА.
Перший широко відомий громадськості випадок застосування дрону відбувся в ніч на 18 січня 2024 року. Тоді "Лютий" завдав удару по Петербурзькому нафтовому терміналу – найбільшому російському терміналу з перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні, спричинивши велику пожежу. Тоді видання SHOT про безпілотники літакового типу з розмахом крил 6 метрів та поршневим двигуном.
Джерело в спецслужбах повідомило "Українській правді", що це не вперше українські безпілотники атакували Ленінградську область, однак зазначило, що "є відмінності, і ворог їх відчув, відтепер військові об'єкти Пітера та Ленінградської області – у зоні досяжності українських сил".
Офіційно "український слід" тоді підтвердив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін. У Давосі він зазначив, що безпілотник, який долетів до російського Санкт-Петербурга 18 січня, був українського виробництва.
Починаючи з місяця лютого, удару безпілотником, який на той час уже ідентифікували по назві "Лютий", стали регулярними. У другу річницю повномасштабного вторгнення вдарили по Новолипецькому металургійному комбінату.
"Цей комбінат працює на військово-промисловий комплекс Росії та виконує велику кількість державних замовлень. Сировину із цього підприємства використовують для виготовлення російських ракет, артилерії і безпілотників", – йшлося в повідомленні каналу "Армія ТБ".
У ніч на 1 березня три безпілотники атакували завод імені Свердлова в Дзержинську, що є одним із найбільших російських виробників вибухівки та складових для боєголовок. Ще через тиждень – "АНТК ім. Берієва" в місті Таганрог, що веде кілька програм, у тому числі займається модернізацією літака радіолокаційного виявлення А-50.
13 березня удар українського БпЛА, який рашисти ідентифікували як "Лютий", спричинив пожежу на одному з найбільших заводів РФ з перероблення нафти у Рязані. Рязанський НПЗ дає РФ 17,1 млн тонн нафтопродуктів на рік, близько 340 тис. барелів на день і є основним постачальником моторного пального для столичних регіонів Росії.
20 березня безпілотники атакували російське місто Енгельс, де розміщений військовий аеродром. А ще через три дні ціллю для "Лютого" став Куйбишевський нафтопереробний завод у російській Самарі.
Тоді ж речник Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук розповсюдив відео удару по НПЗ. Він стверджує, що воно відзняте в Самарі, хоч на деяких інших ресурсах вказано, що це атака на рязанський завод. У будь-якому випадку точно можна стверджувати, що на відео – успішна робота безпілотника "Лютий".
Загалом від початку року безпілотники успішно атакували дев’ять нафтопереробних заводів на території РФ в радіусі 800 кілометрів, точно уразивши на кожному з них установку для ректифікації нафти, пише портал "Мілітарний".
Зі зрозумілих причин Україна оприлюднює не надто багато параметрів свого безпілотника. Зовнішній вигляд восени минулого року засвітили лише, продемонструвавши модель на столі. Серед технічних характеристик було оприлюднено лише два параметри – маса корисного навантаження 75 кг і дальність польоту до 1000 м
Більше деталей стало відомо вже тепер, після активних операцій на території РФ. Зрозуміло, що не всі дрони долітають до мети, а деякі стають жертвами російської ППО. Росіянам зробили доволі якісні фото БпЛА різного ступеня пошкодження, що дозволило оглядачам "Мілітарного" зробити детальний розбір будови дрона.
Автори відзначають, що безпілотник ідентичний до представленої минулоріч моделі.
"Фюзеляж літака виконаний у вигляді інтегрального двохбалкового низькоплану. У рух він приводиться за допомогою двигуна внутрішнього згорання з трьохпропелерним гвинтом штовхаючого типу, що розміщений в кормовій частині. Вибір такого компонування, ймовірно, був зроблений для балансування ваги, щоб була можливість встановити важкий вибуховий пристрій у носовій частині", – йдеться в матеріалі.
Безпілотник має фіксоване колісне шасі, а це означає, що він злітає, розганяючись на злітно-посадковій смузі. Зважаючи на габарити, "Лютий" не потребуэ прив'язки до аеродромів, безпілотники можуть запускати просто з автошляхів з гарним покриттям.
Фото: mil.in.ua
Щодо інших характеристик, то російські джерела оновили "енциклопедію українських дронів". Для безпілотника "Лютий" вказані такі параметри:Це, в принципі, відповідає попереднім оцінкам Defense Express, який ще в жовтні припускав, що йдеться про щонайменше 4-метровий дрон з вагою понад 200 кг.
Фюзеляж безпілотника зроблений зі скловолокна з епоксидною смолою, в конструкції застосовується армування металевою сіткою та фанера для надання жорсткості. Фото також свідчать про модульність дрона, можливість розбирання на окремі деталі та встановлення вибухівки перед самим запуском.
"Мілітарний" відзначає серйозний прогрес "Лютого" в порівнянні з українськими попередниками. З-поміж іншого оглядачі виділяють нову систему наведення, що дала можливість успішно долати великі відстані в глибині території РФ та точно уражати визначені об’єкти.
"Усі українські ударні безпілотники стратегічного рівня мають схожий принцип наведення із застосуванням інерційної системи з корекцією по супутниковому сигналу. Завдяки їй дрон здатен автономно уражати цілі без людського втручання, однак її недоліком тривалий час була чутливість до ворожих систем радіоелектронної боротьби та відносно невелика точність. Можна припустити, що «Лютий» отримав більш захищену від завад антену прийому супутникового сигналу та, вірогідно, альтернативні засоби зв’язку та наведення", – йдеться в матеріалі.
Експерти вважають, що успішні удари по російських заводах є доказом того, що електроніку в українських дронах суттєво вдосконалили. Доказом цього називають, поміж іншим, відео, на якому кілька українських БпЛА влучають в одну й ту ж кількаметрову зону. Тобто дрони керуються не лише координатами на землі, а орієнтуються й на висоту розташування цілі.
На очевидне порівняння з іранськими дронами Shahed, які використвують рашисти, наштовхує бойова частина дронів – 50 кг. Бо хоча "Укроронпром" й анонсував БЧ у 75 кг, але очевидно йшлося все-таки про корисне навантаження і бойову частину довелося зменшити, щоб покращити інші характеристики.
Сама бойова частина суттєво відрізняється від суто фугасної конусоподібної проникаючої бойової частини в "шахедах". У "Лютому" передбачена осколково-фугасна бойова частина у корпусі з готовою насічкою уламків. На корпусі є кільця та ремені для завантаження бойової частини на борт безпілотника за допомогою крана.
Вища і вартість українського безпілотника. Якщо ціна Shahed-136 сягає 50 тис. євро, то, за інформацією "Мілітарного" БпЛА "Лютий" наразі коштує близько 200 тис. доларів.
Цікаво, що на фото моделі від листопада 2022-го вже було засвічено напис "Лютий", втім тоді ще було незрозуміло, що саме це і є назва безпілотника. Тим паче, що написів було два.
На безпілотник також нанесли слова з Біблії: "Аз воздам". За словами представників ДК "Укроборонпром" – це не назва, а "місія". "Аз воздам" – це уривок зі Євангелія церковнослов'янською мовою. Йдеться про Апостольське послання до римлян, а в процитованому епізоді йдеться про божу помсту:
"Дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь".
Для того щоб помста була справді вражаючою, потрібно налагодити масове виробництво "Лютих". Експерти Defense Express відзначали, що головна перевага безпілотників Shahed у тому, що РФ закупила значну кількість цих дронів і запускає одночасно декілька десятків, з яких прориваються кілька одиниць. Тому, й у випадку з українськими далекобійними дронами, для досягнення потрібного ефекту та перенавантаження ворожих засобів ППО, необхідне масове виробництво таких дронів.
Події останнього місяця свідчать, що масове виробництво дронів в Україні почали налагоджувати. Всі атаки по російських об’єктах були груповими, в них брали участь по від двох до шести безпілотників.