Загадкове відключення світла на Піренейському півострові: чи може це повторитися. Пояснюємо

Ця подія паралізувала інфраструктуру, зупинила транспорт, порушила зв’язок – відключення електроенергії залишило мільйони людей без світла, викликало хаос у великих містах, таких як Мадрид, Барселона та Лісабон. Еспресо детальніше розповість, які причини цього інциденту, чи була це випадковість, кібератака чи щось інше, і чи може подібне повторитися.

Чи траплялися подібні блекаути раніше

Хоч повні блекаути трапляються рідко, але історія пам’ятає чимало, які мали значний вплив на суспільне життя у різних куточках планети. Основною причиною таких ситуацій майже завжди є технічні збої через несправності в мережі, або природні чинники. 

Наприклад, 14 серпня 2003 року в північно-східних штатах США та провінції Онтаріо, Канада, стався один із найбільших блекаутів в історії Північної Америки. Без електроенергії залишилися близько 50 мільйонів людей на 24 години. Зупинилися метро, аеропорти, ліфти, а в Нью-Йорку люди ночували на вулицях через спеку. Економічні збитки оцінили в 6 мільярдів доларів. А причина цьому досить проста – високі дерева забули підстригти, і коли стався перегрів електроліній в Огайо, вони торкнулися гілок, що й викликало збій і програмну помилку в системі управління енергомережею. 

У 2012 році в Індії стався ще більший блекаут, який залишив без світла половину населення країни, а це 620 млн людей! Серія відключень упродовж 30–31 липня стали найбільшим блекаутом за кількістю постраждалих в історії. Зупинилися поїзди, шахти, лікарні працювали на генераторах. А причина знову досить банальна – перевантаження мережі через високий попит на електроенергію в спеку, посилене слабкою координацією між регіональними енергосистемами. Нелегальне підключення до мережі, яке досить часте в Індії, також зіграло свою роль. 

Ще один показовий приклад стався 16 червня 2019 року, коли майже вся територія Аргентини, Уругваю та частини Парагваю залишилися без електроенергії через помилку оператора Transener під час технічного обслуговування. Це призвело до каскадного відключення, яке торкнулося близько 48 мільйонів людей.

Не варто думати, що в Європі такого раніше не було. Адже, як приклад, 28 вересня 2003 року вся Італія, крім островів Сардинія та Сицилія, залишилася без електроенергії на 12 годин, що торкнулося 56 мільйонів людей. Зупинилися поїзди, ліфти, а в Римі виникли проблеми з водопостачанням. Проблема почалася з пошкодження лінії електропередачі у Швейцарії через падіння дерева, що й викликало каскадний збій у синхронізованій європейській мережі. 

Українці ж добре пам’ятають, що блекаути можуть бути також через ворожі кібератаки. Вперше таке сталося 23 грудня 2015 року, коли без світла залишилося 230 тис. людей на Прикарпатті, Буковині та Київщині. Це була перша підтверджена кібератака на енергетичну інфраструктуру країни, яких за ці 11 років було чимало, не кажучи вже про регулярні обстріли української енергетики з початку повномасштабної війни, які спричиняли часті відключення світла. 

Що сталося в Іспанії та Португалії 

^{Мадрид під час блекауту. Фото: Вікіпедія}

Тож, говорячи про інцидент 28 квітня, за даними оператора електромережі Іспанії Red Eléctrica, близько 12:30 за центральноєвропейським часом споживання електроенергії в Іспанії впало з 25 184 мегават до 12 425 мегават, що еквівалентно втраті 60% національного попиту. Це спричинило автоматичне відключення ядерних та вугільних електростанцій. Також високовольтні лінії, що з’єднують півострів із Францією, аварійно вимкнулися, відокремивши регіон від європейської енергосистеми.

Наслідки були катастрофічними, адже моментально стався транспортний колапс. Метро в Мадриді, Барселоні, Лісабоні та Порту зупинилося, пасажири застрягли в тунелях. Залізничне сполучення, включно з 344 рейсами, було скасовано. Міжнародний аеропорт Мадрида залишився без електрики, а португальська авіакомпанія TAP Air просила пасажирів не прибувати до аеропортів.

У містах водії стикнулися з тим, що світлофори перестали працювати, спричинивши затори. Банкомати та карткові платежі не функціонували, що призвело до черг і паніки. Мобільний зв’язок та інтернет частково або повністю зникли в багатьох регіонах. Люди почали зметати товари першої потреби з полиць. А лікарні в Мадриді та Каталонії призупинили планові операції, покладаючись на резервні генератори для критичних пацієнтів.

Все це призвело до того, що до кінця дня Іспанія оголосила надзвичайний стан, залучивши 30 тис. поліцейських для підтримання порядку. 

У підсумку електропостачання почало відновлюватися ввечері 28 квітня, а до ранку 29 квітня 99% попиту в Іспанії було відновлено завдяки допомозі Франції та Марокко. Натомість електромережа Португалії була відновлена ще до кінця 28 квітня. 

Загалом, за оцінками економістів, економічні збитки для Іспанії оцінюються щонайменше в 1 мільярд євро, а за деякими оцінками – сягають понад 4 мільярди євро.

Чому стався блекаут 

^{Засідання Ради національної безпеки Іспанії 29 квітня під головуванням короля Філіпа VI. Фото: вікіпедія}

Це питання залишається предметом спекуляції, оскільки розслідування триває, а Національний суд Іспанії оголосив засекреченим розслідування причин масштабного відключення електроенергії.

Португальський оператор електромереж REN спочатку припустив, що причиною стали "аномальні коливання " на високовольтних лініях в Іспанії, викликані різкими температурними перепадами. Ці коливання, відомі як "індуковані атмосферні вібрації ", нібито спричинили послідовні збої в європейській мережі.

Проте згодом іспанська метеорологічна служба та оператор Red Eléctrica спростували цю версію, заявивши, що погодні умови не могли спричинити такого масштабного збою.

Натомість попередні результати розслідування вказують на те, що основною причиною могла бути нестабільність електромережі через високий рівень генерації з відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції (Іспанія отримує близько 60% енергії завдяки сонцю та вітру). Однак ці джерела енергії не забезпечують достатньої інерції, необхідної для стабільної роботи мережі, що може призводити до частотних коливань та відключень. Тому наразі все вказує на те, що це технічний збій. Хоча іспанський оператор електромережі Red Eléctrica заперечує, що головним фактором безпрецедентного блекауту стала саме залежність країни від сонячних електростанцій.

Натомість в Red Eléctrica повідомили, що відключення було спричинене "дуже сильним коливанням в електричній мережі", яке від’єднало Іспанію від європейської системи. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес зазначив, що за п’ять секунд зникло 15 гігаватів електроенергії (приблизно стільки споживає Україна), що є безпрецедентним явищем. Португалія відразу вказала на проблему в іспанській мережі, тоді як Іспанія відзначила, що під питанням розрив зв’язку з Францією. Вся ця невідповідність свідчить про складність синхронізації енергосистем Піренейського півострова, який функціонує як "енергетичний острів" з обмеженими з’єднаннями з Європою, звідки можна б було отримати додаткову енергію для втримання енергосистеми на плаву. 

Цікаво те, що, за даними Reuters, представники енергетичної галузі Іспанії неодноразово попереджали про нестабільність енергосистеми напередодні блекауту. Ще за тиждень до відключення електроенергії в Іспанії сталося кілька стрибків та відключень електроенергії. Та ці попередження були проігноровані.  

Звісно, що версія кібератаки розглядалася з перших годин, особливо в контексті російсько-української війни. Іспанський Національний інститут кібербезпеки (INCIBE) та Об’єднане командування кіберпростору розпочали розслідування, але доказів кібератаки не знайшли, або принаймні поки не оприлюднили. Президент Європейської ради Антоніу Кошта та прем’єр-міністр Португалії Луїс Монтенегро також заявили, що немає ознак хакерського втручання. Хоча експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун відзначив, що не варто виключати причетність російських хакерів, посилаючись на їхній досвід у подібних атаках.

Висловлювалися навіть припущення про можливу диверсію на високовольтних лініях, але вони не отримали офіційного підтвердження.

Чи може це повторитися

Фото: Суспільне

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес пообіцяв "докопатися до суті" і створив комісію для розслідування ролі приватних енергетичних компаній. Він наголосив, що "таке не повинно повторитися" і будуть вжиті заходи для запобігання подібним інцидентам. Влада Іспанії також застерегла від дезінформації, а очільник Андалусії Хуанма Морено, який спочатку припустив кібератаку, був змушений відмовитися від своїх слів після спростувань уряду.

Тим часом Португалія звернулася до Агентства ЄС зі співробітництва енергетичних регуляторів із проханням провести незалежний аудит.

До речі, Україна, яка має досвід боротьби з енергетичними кризами через війну, одразу ж запропонувала допомогу у відновленні енергомереж. Зокрема, міністр енергетики Герман Галущенко заявив про готовність поділитися експертними висновками. 

У будь-якому разі, цей блекаут виявив вразливість енергетичної інфраструктури Піренейського півострова. Існує декілька важливих факторів, які підвищують ризик повторення подібного інциденту. Насамперед мова про обмежену інтеграцію Піренейського півострова з континентальною Європою. Адже Іспанія та Португалія мають лише кілька транскордонних з’єднань із Францією, що робить їх енергосистему ізольованою. Планується розширення цих з’єднань, зокрема через Біскайську затоку до 2035 року, але це довгостроковий проєкт.

Як відзначують фахівці, з якими поговорило видання The Economist, без значних інвестицій у модернізацію електромережі подібні інциденти справді можуть повторитися. Особливо це актуально на фоні переходу до відновлюваних джерел енергії, які, хоча й екологічно чисті, та все ж можуть знижувати стабільність мережі через відсутність інерції. За останні 10 років частка відновлюваних джерел в Іспанії зросла з 43% до майже 60%. А до 2030 року Іспанія поставила за мету збільшити її до 81%. 

Традиційні електростанції (вугільні, газові, атомні) мають великі обертові турбіни, які завдяки своїй масі створюють інерцію – здатність мережі підтримувати стабільну частоту енергії при раптових змінах. Це допомагає уникати коливань. Натомість сонячні та вітрові установки не мають обертових частин і підключаються через інвертори, тому не дають фізичної інерції. Через це мережа з великою часткою відновлюваних джерел енергії менш стабільна під час збоїв. Тобто відсутність інерції підвищує ризик каскадних відключень, як це сталося, для прикладу, у Великій Британії у 2019 році чи, вірогідно, у кінці квітня в Іспанії. 

Європейська комісія оцінює, що для модернізації енергетичної інфраструктури ЄС необхідно інвестувати близько €584 мільярдів. Ці кошти потрібні для оновлення застарілих систем, впровадження технологій зберігання енергії та забезпечення стабільності мережі. Без цих заходів ризик повторення блекаутів справді залишається високим, особливо в регіонах, подібних до Піренейського півострова, де ізольованість і залежність від відновлюваних джерел створюють додаткові виклики. Крім того, зростаюча загроза кібератак однозначно вимагає посилення кібербезпеки енергетичних систем. Та й кліматичні зміни, які призводять до екстремальних погодних умов, можуть створювати додаткове навантаження на мережі. Тому є чимало викликів, з якими доводиться справлятися операторам енергомереж, щоб у кожному домі світло було 24/7.

Читайте також: Чи згорять старі прилади: з 1 липня в домівках українців буде 230 вольтів у розетці