Про наші фури та поляків

Їхні фури і їхні водії возили більшу частину вантажів по всій Європі. І саме вони на цьому заробляли.

Але у 2000-х зʼявилися польські перевізники, які своїми низькими цінами та кращою якістю витіснили водіїв старої Європи.

Тому що готові були працювати більше. Тому що готові були заробляти менше. Тому що хотіли жити краще.

І ринок обрав тоді їх. Бо ринок завжди обирає краще.

І щось я не памʼятаю тоді, щоб французи та німці брали в облогу польські кордони, щоб блокували польські фури та знущалися з польських водіїв і споживачів.

І не треба про це мовчати.

Бо те що зараз роблять поляки з блокуванням України — це не дружба і не сусідські відносини.

Навіть без війни. Навіть якби це були мирні часи.

І це не має жодного відношення до ринкової економіки і європейських цінностей.

Читайте також: Про російські спецслужби та "Майдан-3"

У нас закриті порти. У нас закриті аеропорти.

Ми всі — всю свою логістику побудували через аеропорти та морські порти Польщі — бо вони наші добрі сусіди.

Могли побудувати через Геную. Могли побудувати через Констанц. Але більшість з нас добровільно обрала братів-поляків.

Ми їм платимо портові збори, ми користуємося їх ліцензійними й митними складами, ми часто завантажуємо в їх літаки і підіймати їх економіку.

Два місяці тому привезти контейнер з Ґданська в Київ коштувало 1500€, а зараз 6000€. В 4 рази — бо все стоїть.

Поляки все заблокували й фактично взяли нас в облогу.

А насправді наші водії та наші перевізники — це поляки зразка кінця 90-х. Наші голодні до роботи. Наші готові довозити швидше. Наші готові працювати дешевше.

Це ринок.

І ринок сьогодні обирає українців.

Читайте також: Правда і цинізм у блокуванні кордону

Я хочу нагадати, що українці — не тільки біженці й не тільки підприємці. Там, в Польщі, працюють і платять податки десятки тисяч простих українців.

Наші громадяни залишають там гроші на АЗС, зупиняються в їхніх готелях, скуповуються в їхніх магазинах, харчуються в їхніх ресторанах, купують квитки на їхні потяги, автобуси та літаки.

Досить ховати очі й боятися казати правду.

Наші люди не дармоїди, не прокажені.

Фактично, наші громадяни підіймають економіку Польщі своєю працею і своїми витратами там.

І ми маємо повне право відстоювати й отримувати ті європейські цінності рівності та пропорційності, про які так гучно люблять говорити наші сусіди.

А те, що вони зараз роблять з нашими водіями, з нашим експортом і імпортом, — це точно не дружні й не сусідські відносини.

Джерело

Про автора. Олексій Давиденко, український підприємець

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.