Проросійський равин і чиновник із Київщини намагаються рейдернути Галицьку синагогу, – Павло Фельдблюм

Організація користується будівлею на вулиці Жилянській у Києві вже більш ніж 20 років, але 25 квітня виявила – в неї є клон, який претендує на її майно. Про всі перипетії довкола синагоги Павло Фельдблюм розповів Еспресо.TV.

Що сталося?

До запровадження воєнного стану в Україні в приміщенні Галицької синагоги постійно працювала охорона. Однак від неї вирішили відмовитися.

"Так сталося, що під час війни я відпустив людей. Річ у тім, що там немає жодного приміщення, яке можна використовувати як бомбосховище під час обстрілів. У таких умовах я не міг узяти на себе відповідальність і ризикувати життям людей. Тому ми на цей період вирішили синагогу залишити без охорони – просто зачинили ворота. А наш директор час від часу просто приїжджав, аби подивитися, чи все гаразд", – пояснює Фельдблюм.

25 квітня директор Аркадій Айзенберг традиційно вирішив перевірити об'єкт, але там на нього чекали несподіванки. До синагоги потрапити він не зумів. 

"Виявилося, що на території перебувають якісь незрозумілі люди, користуються приміщенням для охорони, навіть продуктами, які там були – просто поводяться, наче загарбники, стверджуючи, що синагога є їхньою власністю. Працівникам не дали можливості потрапити на територію (замки змінили і ключі вже не підходять), відрізали дроти від камер відеоспостереження. А на вимогу правоохоронців продемонстрували якісь фальшиві документи", – веде далі Павло Фельдблюм. 

Власне йому працівники й зателефонували, і він одразу примчав до синагоги. На місце інциденту викликали також поліцію та інші правоохоронні органи. 

Як це зробили?

Павло Фельдблюм не сумнівається, що право на Галицьку синагогу вдасться в підсумку відстояти. Хоча розуміє – повне вирішення цієї проблеми займе час.

"Маємо справу зі справжньою рейдерською атакою. Ми, нагадаю, користуємося цією будівлею з 2001 року (синагога належить державі, ми просто користувачі). Натомість вони сфальшували документи, створили організацію, яка майже продублювала назву нашого об'єднання. 

Галицька синагога належить релігійній організації "Об'єднання іудейських релігійних організацій України", піклувальну раду якої я очолюю. Натомість за допомогою "чорних рієлторів" було створено благодійний фонд "Об'єднання іудейських релігійних організацій" (тільки без "України"). На цього клона якимось чином організували документи, де прописане право власності. Вони, звісно, виглядають, як дуже груба підробка. Але загалом це – класична операція із захоплення чужої власності, в найгірших традиціях рейдерства.

Ми бачимо, що це зроблено грубо та по-дилетантськи. Наші юристи вже працюють над цим", – каже Фельдблюм.

Хто це зробив?

Людьми, яких 25 квітня виявили на території синагоги, керував заступник мера Вишневого Київської області Михайло Заславський. Саме він подав заяву на витяг щодо права власності на будівлю. Публічно чиновник представляється як засновник благодійний фонду, та за документами в організації-клона – лише один засновник. І він має доволі цікаві родинні зв'язки.

"Єдиним засновником виявився Арієль Маркович, син равина Марковича, який називає себе головним равином Києва. Цю людину можна сміливо назвати "представником московського патріархату в єврейській громаді". Тому що ми розуміємо, що його зв'язки з кремлівськими равинами (Берлом Лазаром і Александром Бородою) – людьми, які з перших днів приходу Путіна до влади знайшли своє місце у вертикалі путінської фашистської системи, – невипадкові. Равин Маркович тісно пов'язаний з кремлівськими равинами, спирається на них, в тому числі фінансово. Тому треба розуміти і цей розріз питання, бо це – не просто внутрішньоєврейська історія", – пояснює Фельдблюм.  

Попри це, він просить не судити про всю єврейську громаду за невеликою кількістю людей, пов'язаних із Кремлем:

"У будь-якому випадку абсолютна більшість євреїв України разом зі своєю країною і стоять на захисті своєї держави. Це відчувається, надихає і дає впевненість у перемозі – бо кожен з нас докладає для цього максимум зусиль".

Що буде далі?

У тому, що рейдерську атаку вдасться відбити, Павло Фельдблюм не сумнівається.

"Наші юристи кажуть, що для них це – дуже легка справа, адже тут усе всім зрозуміло. Будь-який суд побачить, що тут має місце очевидне шахрайство. Але для мене важливо, щоб це кваліфікувалося саме як мародерство, бо це мародерство і є. 

Це навіть не справа права власності, не питання майна. Вчора мені було особливо прикро навіть не через рейдерську атаку, а через те, що відбулася вона під час війни. Під час бойових дій майже два десятки людей у формі, які могли робити щось корисне, займатись справами, що наближали б нашу перемогу, замість того весь день присвятили, щоб розбиратися в обставинах цього рейдерського захоплення. Так, рейдерські атаки відбуваються коли завгодно, але в воєнний час вони ще огидніші. Особисто я такі дії трактую як мародерство і по-іншому це не сприймаю", – наголошує Фельдблюм.

Він обіцяє, що обов'язково доведе цю справу до кінця і доб'ється покарання для рейдерів. Тим паче, що для захоплення синагоги вони обрали саме воєнний час.

"За документами, пред'явленими цими людьми, виявилося, що вони нібито ще в 2019 році отримали якісь майнові права на цю будівлю. Зрозуміло, що вони будуть скасовані, але чому, маючи якийсь документ, ці люди не приходили, а прийшли саме зараз? Чекали слушного моменту чи як?"

Досі в Галицькій синагозі ніколи не було озброєної охорони. Однак, зважаючи на останні події, вона таки з'явиться. 

Історична довідка

На початку ХХ ст. на місці т. зв. Арештантських городів було розплановано і прокладено декілька невеликих вулиць, серед яких був і Скомороський провулок. Садибу № 7 на ньому орендувала єврейська громада, що мала назву Галицьку товариство, яка отримала від міської влади дозвіл на зведення молитовного дому. 

Архітектором запросили київського цивільного інженера Федора Олтаржевського, будівництво здійснював відомий київський підрядник Яків Файбишенко. Будинок був двоповерховий, з просторою молитовною залою і галереєю для жінок. Його фасад декоровано з елементами романського стилю. У 1910 році його здали в експлуатацію. 

У 1919 році радянська влада націоналізувала будівлю, але єврейська громада ще користувалася неї до 1930 року. Потім синагогу використовували як їдальню для працівників залізничних майстерень і заводу "Транссигнал". 

У 1992 році президент України Леонід Кравчук підписав Указ "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна". Процес повернення синагоги єврейській громаді почався в 2001 році.

Останніми роками як синагога на постійній основі цей об'єкт не працював, тобто на щодень релігійні служби тут не відбувались (хоча час від часу їх таки проводили). Будівлю більше використовували як общинно-культурний центр – вона завжди була відчиненою, а будь-який ініціатор цікавих програм чи проєктів міг реалізовувати їх у приміщенні Галицької синагоги.

Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb