"Радуйся, Херсоне, що прапори російські скрізь". Як Павло Лебідь радів окупації і кляв США

Я щиро радію з того, що СБУ почало видавати порції непоказної правди, які яскраво свідчать, що у разі окупації Києва необільшовиками — Павло Лебідь був би першим, хто б благословляв репресії над киянами. Цілком ймовірно, що чорт в рясі був би першим, хто кропив би святою водою нові братські могильники десь у Биківні. 

На нових записах спецслужб у телефонній розмові Павло радіє тимчасовій окупації Херсона та називає вторгнення РФ в Україну "війною Америки та Росії до останнього українця". 

"І вже сьогодні Херсон благовіствуй радость вєлію, там уже прапора російські скрізь і все.. і люди, люди довольні" — коментує Павло окупацію Херсона своїй православній співрозмовниці.

Цікаво, де він побачив у херсонців радощі від окупації? У регулярних проукраїнських мітингах впродовж усієї окупації, у діяльності підпільників "Жовтої стрічки", у масштабному порятунку дітей мешканцями Херсонщини за будь-які гроші? Або ж повз нього пройшли сльози з квітами та гойдання на руках героїв 28 бригади, які одними з перших звільнили Херсон?

Павло Лебідь наче Мардан чи Соловйов у розмовах з православними колегами звинувачував Україну в тому, що РФ почала повномасштабну війну та заявив, що Україна нібито "спровокувала" Москву. Що начебто надто сильно прогнулась під "американців та їх біологічні лабораторії" і отримала все по заслузі. 

А найбільш огидне, що в іншому телефонному дзвінку московитський піп ототожнив бійців тероборони з мародерами і назвав їх "ублюдками". Тому, власне, не дивно, що стрічка кримінальних новин аж кишить повідомленнями про попів, які або пачками здавали списки ветеранів на окупованих територіях, або скоригували вогонь по позиціях ЗСУ. Або, як в знищеній окупантами Андріївці Макарівського району, монах РПЦ — освячував загарбників і давав їм житло та їжу. А взамін за це попросив зруйнувати всі будинки сусідів — бо ж надто добре жили. І остерігались особи, яку раніше притягували до кримінальної відповідальності за розбещення неповнолітніх.

А найогидніше, якщо говорити про Павла — те, що попри вторгнення РФ, митрополит тримає зв'язок із Москвою, про що сам розповідав під час розмови. Також він закликав вірян молитися за патріарха РПЦ Кирила. Що не є дивним. Якщо дивитися архівні фотографії Павла — найщасливішим він був лише на фото, де його приймав Владімір Путін. А отже — можна з абсолютною впевненістю сказати, що новітньому фарисею була дана команда чекати окупації, всіляко сприяти правильній проросійській прошивці тих, хто періодично заглядає до Лаври. А далі влитися в ряди РПЦ уже офіційно з урахуванням реалій повного поглинання України. 

Але чи не вперше пиха і нахабність зіграли проти Павла погану роль. Традиційно він звик погрожувати урядовцям і топчиновникам прокльонами щодо них і членів їхніх родин. Це діяло, справді працювало на тих, хто прагнув увести цілого намісника Лаври до свого почту і найближче коло — для іміджу і додаткового статусу. Але те, що працювало в роки золотого гламуру — уже не працює, коли щодня сиплються повідомлення про зрадників у рясах, які домагаються власних неповнолітніх дітей. Або коригують вогонь від банальних життєвих образ — що син обрав професію програміста і називає себе "українцем як дід". Ображені на життя і кмітливих мирян лузери в рясах не цураються нищити життя власних онуків — і очевидно, що це не церква. Це небезпечна секта, яка вирядилась у карнавальний костюм віри православної. 

Важливе і розвінчання міфу про недоторканність одіозних попів а-ля митрополит Павло. Коли до тебе з обшуком приходить СБУ, а ти демонструєш iPhone 14, годинник за $35 000 та шарф Louis Vuitton за $400 — це не про аскезу і Божу благодать. Це про корупцію і чорні доходи, а ще про паразитування на нашій культурній спадщині. 

Наше локальне РПЦ дуже чітко розуміє, що без Києво-Печерської та Почаївської лавр — двох потужних центрів українства та освіти у минулому — ціна їм нуль копійок на ринку. І тому наче клопи вони потребують ретельної дезінфекції. Їм настільки болить перспектива втрати святині на Печерських горбах, що Онуфрій маніпулює історичними фактами. Так, у нещодавній промові він видав розповідь про те, що саме наша локальна мережа РПЦ та він особисто із Павлом будував храми на території Київської лаври. Але це чиста брехня, бо банальна Вікіпедія чітко показує, що основні архітектурні шедеври збудували гетьман Іван Мазепа та сини Ярослава Мудрого — київські та чернігівські князі. І тому це розраховано на ідіотів та тих, хто взагалі не знає, що таке Україна. 

Розвінчування позірної безгрішності та святості цинічних бізнесменів у вишитих рясах дає свої перші позитивні плоди. Хоча і дуже дорогою ціною. Ви могли бачити вірусний репортаж "Суспільного.Чернівці" знову на болючу тему — як московські попи відмовляють у похоронах українського Героя, загиблого на війні. 

"Пустіть мого сина до храму! Благаю", — плаче мати, яка просить відспівати сина в церкві рідного села сина, який загинув за Україну. Але їй протистоять пихаті батюшки та місцеві прихожанки РПЦ на порозі. 

Піп прикривається хрестом й намагається пояснити, чому вони не пустили відспівати загиблого. Як пояснили очевидці причина банальна — він відмовився виконувати свій пастирський обов’язок перед страхом, що… віряни ПЦУ заберуть церкву. 

Однак нехай попи РПЦ бояться. Бо за церквами та течіями стоять люди. А потім уже будівлі. Але це добре свідчення того, що працівники московського православ‘я не читали Біблію серйозно. Адже Ісус Христос та його апостоли ні разу не змагались за золото, брендові шарфи й годинники та споруди в Єрусалимі. Однак як і дві тисячі років тому все повторюється.

На свято Пасхи Христос прийшов у Єрусалим, зайшов до храму і побачив безлад: там продавали волів, овець і голубів, а за столами сиділи міняльники грошей. Дзвін монет та мукання корів, бекання овець, гомін людей, суперечки за ціни, — все це нагадувало не храм, а базар. Син Божий зробив батіг і вигнав із храму усіх торговців. То ж храмам, які окупувала секта РПЦ теж час повернутися до звичного стану від нинішнього торговельно-розважального центру.