Різдво Христове 2023: чому відзначаємо 25 грудня та у чому різниця між двома датами свята

Різдво - це час спокою, надії та радості, який об'єднує людей навколо світлого символу любові та миру. У цей день відзначається народження Ісуса Христа. Це одне з найбільш урочистих та радісних християнських свят. Різдвяна атмосфера наповнена теплом, любов'ю та добром, а також символами, які нагадують про мир та злагоду.

Святкування 25 грудня чи 7 січня: у чому різниця?

Українська Православна церква перейшла на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року. Він передбачає святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня, як це було за юліанським календарем.

Юліанський календар, яким користується Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимська православні церкви відстає на 13 днів від григоріанського та новоюліанського календарів, які використовуються більшістю країн світу.

Юліанський календар, заснований ще у 46 році до нашої ери за часів Юлія Цезаря. Згодом з'ясувалось, що цей він не достатньо точний, адже використовує в середньому 365,25 днів на рік, тобто за певний період набігають "зайві дні" та відбувається зміщення дат.

Тому, щоб нівелювати це розходження, у 1582 році Папа Григорій XIII запровадив реформу календаря. Він вирішив усунути невідповідність між сонячним і церковним календарями, встановивши систему високосних років для григоріанського календаря. Ця реформа зменшила розходження між календарями до 26 секунд на рік. Папа Григорій XIII також змінив календар шляхом пропуску деяких днів і у 1582 році відразу після 4 жовтня наступило 15-те. Ця нова модифікація календаря отримала назву "Григоріанського" і є найбільш використовуваною в сучасному світі.

Коли Українська Народна Республіка встановила свою владу, було прийнято використовувати григоріанський календар, як заведено в Європі. Та навіть за часів більшовиків, коли вони прийшли до влади, було проголошено використовувати саме цей календар. Однак, церква пішла на перекір більшовикам. Незважаючи на їх спроби перевести церковний календар з юліанського на григоріанський, церква залишилася при своєму рішенні й продовжила використовувати старий календар.

В матеріалі Радіо Свобода львівський історик Олег Павлишин так пояснює ситуацію: "В Європі у час Першої світової війни багато країн, що користувались юліанським стилем, перейшли на григоріанський календар. Зокрема, російські більшовики його прийняли, відповідний декрет готував Володимир Ульянов-Ленін, – каже Павлишин. – Натомість Російська православна церква, користуючись тим, що був декрет "Про відокремлення церкви від держави", мала можливість зберегти юліанський стиль. А у 1924 році частина православних церков світу перейшли на григоріанський календар" (точніше, на так званий новоюліанський, який у практичному сенсі ще майже 800 років збігатиметься з григоріанським – ред.).

Новоюліанський календар, також відомий як удосконалений юліанський календар, застосовується у 10 з 15 Православних Церков світу. Його введено у 1924 році для синхронізації з григоріанським календарем представниками Православних Церков в Константинополі. Він враховує більш точні дані про тривалість року, але й залишається близьким до юліанського календаря. Так, новоюліанський календар має певні відмінності за принципом обрахуванням від інших. Він зберігає всі нерухомі свята згідно з григоріанським календарем. А дати рухомих свят визначаються згідно з православною традицією.

Історія Різдва Христового

Це свято має давню історію та глибокі релігійні корені. Християни вірять, що Різдво сталося близько двох тисяч років тому, коли Діва Марія народила Сина Божого, якого назвали Ісусом, у стайні чи печері в Віфлеємі. Згідно з Євангелієм Луки та Матвія, це свято відзначається 25 грудня багатьма християнськими церквами.

Історія розповідає про праведного Йосипа Обручника та його дружину Марію, які відправилися з Назарету до Вифлеєму через перепис населення, оголошений імператором Августом. У Вифлеємі вони не знайшли місця в гостинних будинках та знайшли притулок в печері, де Ісус народився і тоді печера наповнилася світлом, яке описують як чудове та яскраве.

Янгол Господній з'явився перед пастухами, щоб розповісти про народження Христа, після чого пастухи пішли до печери, де зустріли Марію, Йосипа та новонародженого Ісуса. Вони поділилися з батьками тим, що бачили, та вклонилися дитині.

Пізніше до сім'ї прийшли волхви - мудреці, які вивчали зірки. Вони побачили нову зірку та відправились шукати новонародженого. Не знайшовши його у царя Ірода, волхви пішли в пустелю, де за допомогою світла зірки знайшли печеру, вклонилися Ісусу та подарували йому золото, ладан і смирну. Після цього вони мали сон-попередження, що забороняло їм повертатися до Ірода та розповідати, що бачили. Сповнені цього сновидіння, вони вирішили не повертатися до нього та вирушили своєю дорогою, обходячи Ірода.

Різдво Христове є символом надії, миру та любові. Воно об'єднує в собі релігійні обряди, традиції, співи та святкування, що різняться в кожній країні та культурі. В цей час люди збираються разом з родиною та друзями, обмінюються подарунками, готують святкові страви і відзначають народження Христа молитвою і спільним святкуванням.

Фото: Istockphoto

Різдвяні традиції

Першим етапом підготовки до Різдва є піст, який триває 40 днів і спрямований на очищення душі й тіла перед святом. Цьогоріч він розпочався 15 листопада і триватиме до 25 грудня. Під час посту віряни вживають овочі, фрукти, каші, гриби, бобові та іноді рибу, але відмовляються від м'яса, яєць, молочних продуктів.

Святий вечір цьогоріч буде відзначатися 24 грудня. Кожна українська родина збирається за святковим столом, де розташовано 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів та місяців у році. Господині з особливою увагою готують страви, серед яких часто зустрічаються пісний борщ, каші, мед, бобові, сухофрукти та різноманітні інші страви. Але найголовніше на цьому святковому столі — кутя. Це святкова каша з родзинками, перетертим маком і медом, яка займає особливе місце в середині цього обрядового урочистого столу.

Фото: gettyimages

Українське Різдво відзначається особливими традиціями, зокрема колядками — веселими піснями на релігійну тематику. Колядники ходять від хати до хати, тримаючи велику зірку, щоб розважити сусідів та родину, отримують за це гроші та солодкі подарунки. Вважалось, що чим більше колядників завітає до дому, тим більше багатства й щастя буде у ньому наступного року.

Святкування Різдва розпочинається зранку. Люди зустрічають це свято фразою "Христос народився!" та мають відповідати "Славімо Його!". Святкування відбувається переважно в колі родини, за багатою трапезою. Цей день також відзначається вшануванням пам'яті померлих родичів та друзів. Важливе місце в українських оселях в цей період займає дідух. Це прикраса у вигляді снопа колосків, зібраного під час жнив, ставиться на кут столу або будинку. Він символізує родючість та життя.

Фото: Pinterest

Ще одним важливим символом Різдва є вертеп, який в Україні виставляють як символ релігійних сцен на Різдво. Цей звичай є загальнопоширеним по всій країні та має старовинні корені.

Що не можна робити на Різдво Христове?

На Різдво, як і в будь-яке свято, існують певні традиції та обмеження, які пов'язані з релігійними та культурними поглядами. Тому варто втриматися від:

• Використання лайливих висловів. Це свято вважається часом добра, любові та примирення, тому бажано уникати негативних висловів.
• Відмовляти в допомозі. Важливо бути ввічливим та доброзичливим у відносинах з іншими людьми.
• Позичати або давати в борг.
• Проводити ворожіння. Церква не підтримує такі дії, оскільки вважає їх неприйнятними в християнській вірі.

Бажано утриматися від важкої фізичної праці та конфліктів, концентруючись на мирі та доброзичливості. Крім цього, у цей період варто пробачати людям кривди та самому просити вибачення у тих, кого ми могли образити.