Розтягнутість військ РФ не дозволить протистояти першому удару контрнаступу, буде пауза у обстрілах: воєнні підсумки тижня

Україна має певну перевагу, бо вона може обирати місце та час удару - це дві ключові переваги, якими Генштаб має скористатися під час контрнаступу. Якщо буде декілька потужних проривних дій на кількох напрямках - у ворога не буде можливостей зреагувати

Ситуація на фронті: удару по Бердянську, Мар’їнка, Бахмут

Це вже не перший удар по Бердянську. Зараз російські військові кораблі полишають місто в паніці. Завдяки далекобійним системам знищується багато інших об’єктів противника. Це говорить про те, що попередній етап широкомасштабної наступальної операції вже почався. Всі говорять про формування поля бою. 

Зараз на фронті затишшя перед бурею, тому що основні зміни там не відбуваються. На Лиманському напрямку є бойові дії в зоні Масютівки - ворог намагається протиснути наші війська до річки Оскіл. Особливих змін немає, але ворожої сили там стало більше. Бойові дії також у лісництві біля Кремінної, біля Білогорівки, де ми протиснули росіян. Лінія Куп’янськ - Сватове - Кремінна напружена, багато ударів артилерії, але сама лінія фронту не змінюється.

В зоні Вугледару були дії наших військових, які на тактичному рівні забезпечили просування в сірій зоні. Воно ускладнює логістику противника в зоні Павлівки.  Мар’їнка - найбільш актуальна ділянка. Там було 12 зіткнень - це набагато більше, ніж в інших місцях. 

Бахмут. Сирський говорить про те, що дій на флангах не відбувається. Українські підрозділи роблять ротацію та посилення. Противник менше діє живою силою, але активно використовує артилерію та авіацію. Зараз у нього іде компенсація браку живої сили коштом вогневого враження. Відбувається ротація - заміна вагнерівців на регулярну армію. Вони відбуваються за річкою Берхівка, в місто вони заходити не хочуть. У самому місті важко знайти місця для укріплень, ворог це розуміє і не поспішає заходити в Бахмут. Сподіваємось, що план Сирського щодо пастки для росіян буде реалізований.  Бої тривають у частині, де є "Літачок". Там воюють ССО, через це росіяни не можуть заявити, що вийшли на адмінкордон. 

Росія: новий рейд РДК, удари по Москві, втрати ракет та засобів ППО

"Російський добровольчий корпус" створив серйозний виклик для РФ. На 700 км кордону у росіян є 17 тис. особового складу. Їх вистачає на 120 км. Лінія оборони противника є дірявою. РДК діє достатньо гнучко. 22 травня ми бачили дії в Грайвороні, зараз ми бачимо атаки у зоні Шебекіно, де починається евакуація. Думаю, Росія спробує використати цю ситуацію на власну користь та забезпечити фон, що українська армія наступає. Будуть роздмухувати піар-галас на свою користь. До речі, вони уже обстрілюють власні села з систем "Солнцепек", аби піддати емоцій у цю історію. 

Дії РДК змушують Росію зміцнювати кордон, перетягувати резерви. Значить сили перекидають з інших напрямків. У росіян на території України близько 400 тис. особового складу, зокрема 30 тис. резервів. Резерви обмежені і ці маневри, невизначеність, ризики - це теж внесок у ефективну підготовку до наступальних дій ЗСУ.

Удари по Москві безпілотними системами - надзвичайні показові та ефективні. Такі удари мають бути у першу чергові скеровані по військових об’єктах. В цей раз йдеться про ділянки, де живе Путін, заступники міністра оборони, Шойгу, Суровікін. Вибір був цілком вірний. Питання в тому, що потрібно вдосконалювати конструкції, аби ці БПЛА завдали шкоди керівникам терористичної держави.

Показники говорять про пік втрат росіян і у БПЛА, і у ракетних системах, і в комплексах ППО. Це говорить, що етап підготовки до наземної наступальної операції іде достатньо інтенсивно та активно. Чим менше у противника артсистем, систем ППО, тим  менше втрати буде під час наших наступальних дій. Вперше знищили систему С-400 за допомогою HIMARS. Це має масштабуватися. 

Контрнаступ ЗСУ: дві переваги та потреба у інженерній техніці

Україна має певну перевагу, бо вона може обирати місце та час удару. Це дві ключові переваги, якими Генштаб має скористатися. Протяжність лінію фронту є настільки великою, що розтягнутість сил РФ не дозволяє протистояти першому удару. Після нього він буде намагатися перетягнути резерви, заблокувати наші дії ударами авіації та артилерії. Це вже буде потім. Якщо буде декілька потужних проривних дій на кількох напрямках, я сподіваюсь, що у ворога не буде ні часу, ні можливостей зреагувати. Це стане головною передумовою для першого етапу проривних дій. Потім можуть бути різні сценарії. Всі покладають значні сподівання на наші наступальні дії, але не одним наступом вирішується перемога. 

Головне значення матиме синергія всіх видів озброєнь. По-друге, артилерія - далекобійні системи і снаряди. Потім вже навченість та оснащення бригад. Офіцер першої танкової бригади заявив, що треба більше інженерної техніки та інженерних танків. Вони пробивають мінні загороди. Також треба бульдозерні танки. Треба говорити про те, що в першому ешелоні буде знищувати фортифікаційні споруди. Ми сподіваємось, що допомога США, Британії та Німеччини уже відбувається, але треба більше.

Крим, шантаж РФ та прогноз на майбутні обстріли

Для мене стане показником, коли ракети Storm Shadow, почнуть вражати цілі в Криму. Це означатиме, що жодних обмежень на використання закордонного озброєння щодо півострова не існує. Можна буде говорити про ATACAMS, які забезпечать закорковування російських військ у Криму і їхнє знищення. 

Радіоактивний джокер у вигляді Запорізької АЕС, хімічний - у вигляді заводу "Титан" в Армянську ворог може використовувати для того, щоб психологічно впливати на ЗСУ. Ризики та спекуляції на атомній та хімічній загрозі РФ буде використовувати. Україна на дипломатичному рівні має це враховувати і доносити нашим партнерам, а військові мають забезпечити те, щоб ворог не скористався цими спробами шантажувати світ.

Темпи використання крилатих ракет, "шахедів", "іскандерів" є великими з точки зору запасів і можливостей виготовлення. За моїми оцінками, буде певна пауза. Росіяни розуміють, що не раціонально використовується ресурс, немає очікуваного ефекту. Думаю, що пауза буде, а потім ситуація на фронті примусить противника по-іншому дивитися на використання своїх систем озброєнь.