Щоб бути у НАТО, слід стати дорослими

Поки європейський Наф-Наф довго і тяжко будував свою безпекову парасольку з Патріотів, Нассамсів, Леопардів, Абрамсів, F-16/35, українські керманичі співали, що нам не страшний сірий вовк і віддавали цьому вовку стратегічну авіацію і ракети, які могли бити до Москви за знижки на газ.

Коли головний заокеанський Наф-Наф криком кричав, що вовк уже зовсім близько, український Ніф-Ніф весело пиляв селфачі і збирався на шашлики.

Коли вовк таки напав і Наф-Нафи з ЄС та США почали вливати мільярди в наш, зруйнований війною, бюджет, чиновники безтурботного українського НІф-Ніфа не просто не перестали красти. Легендарні яйця по 170 грн прикривав особисто сам міністр оборони.

Я думаю, точно не нам зараз ставати в позу ображених на наших союзників.

Читайте також: У різних реальностях, або Час говорити по-поганому

Завдяки своєму добробуту і стратегічному мисленню про безпековий альянс, вони у безпеці. Чи повинні вони ризикувати своєю безпекою, заради тих, хто безтурботно валявся в калюжі, аж поки в дім не прийшла війна?

Неприємна для нас правда в тому, що ні. Нам ніхто нічого не должен, як казав наш президент. Ніяке НАТО не зобов'язане і не буде наражатися на небезпеку ядерної війни заради України. Ми можемо скільки завгодно говорити про гуманізм і все таке, але люди століттями різали одне одного і нікому не було до того діла. Зовсім недавно, кілька років тому, спливала кров'ю сирійська опозиція і ніхто їм не допоміг. Воювали калашами проти російської авіації.

Наше велике щастя, що вибори в США виграв Джо Байден, а не Дональд Трамп, якого активно підтримувала Україна. Пам'ятаєте, як український Генпрокурор за дорученням з Офісу президента відкривала карну справу проти Байдена-молодшого?

Також наше велике щастя, що Байден — політик старої школи й поставив інтереси своєї країни вище особистих образ.

Читайте також: Україна — НАТО: "Ні" ніхто не каже – тож залишається питання "Як?"

Зараз ЗСУ просуваються через максимально укріплені позиції ворога, бо є арта і є до неї снаряди. Саме артою союзники насичували ЗСУ, поки ми кричали про танки та літаки. І саме арта вирішує на полі бою, бо вона — Бог війни по праву.

Для того, щоб стати членом НАТО, треба бути дорослими. Ми повинні позбавитися ілюзій, не вимагати неможливого, перестати загравати з ворогами наших союзників. І з вдячністю і великою шаною приймати допомогу, яку отримуємо.

Бо ще одна неприємна правда в тому, що ми не воюємо за них. Ми воюємо за себе. За свою землю, за своїх близьких, за право існувати.

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.