США та Україна шукають нову військову стратегію, а новообраний уряд Польщі може перезапустити польсько-українські відносини. Акценти світових ЗМІ 12 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 12 грудня.

США та Україна шукають нову військову стратегію

Американські та українські військові лідери шукають нову стратегію, яку вони можуть почати реалізовувати на початку наступного року, щоб відновити позиції Києва, повідомляє The New York Times.

Як пояснює видання, необхідність нового підходу виникла після того, як багатомісячний контрнаступ України не досягнув своєї мети — відвоювати території, втрачені російською армією, а також після тижнів часто напружених зустрічей між американськими високопосадовцями та їхніми українськими колегами. Президент України Володимир Зеленський прибув до Вашингтона в понеділок, щоб на цьому тижні провести поспішно організовані зустрічі з президентом Байденом і Конгресом, щоб обговорити подальші кроки. 

"Обидва президенти намагатимуться продемонструвати солідарність і посилити підтримку України в критичний момент, як на полі бою, так і на Капітолійському пагорбі", — зазначає NYT.

Невдачі України сталися на тлі ослаблення підтримки республіканців щодо продовження американської фінансової допомоги Києву. Навіть деякі високопосадовці США висловили занепокоєння, що якщо наступного року війна зайде в тривалий глухий кут, президент Росії Владімір Путін отримає перевагу.

Російські військові, після невдалого походу на Київ у 2022 році, почали змінювати свою тактику і відновлювати свою міць. Вони тепер мають більше військ, боєприпасів і ракет, а також збільшили свою вогневу перевагу за допомогою флоту бойових безпілотників, багато з яких, за словами американських чиновників, постачає Іран.

Сполучені Штати посилюють особисті військові консультації, які вони надають Україні, відправивши до Києва тризіркового генерала, який проведе багато часу на місці. Американські та українські військові кажуть, що сподіваються виробити деталі нової стратегії наступного місяця під час серії військових навчань, які відбудуться у Вісбадені, Німеччина.

"Американці наполягають на консервативній стратегії, яка зосереджується на утриманні території, яку має Україна, окопуванні та нарощуванні запасів і сил протягом року. Українці хочуть перейти в наступ, або на землі, або за допомогою дальніх ударів, сподіваючись привернути увагу світової спільноти", — пояснює позиції сторін NYT.

Американські чиновники вважають, що без нової стратегії та додаткового фінансування Україна може програти війну. А представники адміністрації стверджують, що Путін робить ставку на зменшення американської підтримки, вказуючи на його нещодавні заяви про те, що якщо в Україні закінчаться боєприпаси, надані НАТО, Росія переможе за лічені дні.

Сполучені Штати надали Україні величезну військову та економічну підтримку. Це понад 111 мільярдів доларів за останні два роки. Але значна кількість республіканців тепер заявляє, що виступає проти подальших витрат, а інші вимагають побачити нову стратегію, перш ніж голосувати за будь-які додаткові кошти.

Також американські чиновники зазначають, що Україні доведеться воювати в умовах обмеженого бюджету. Деякі американські військові хочуть, щоб Україна дотримувалася стратегії "утримувати і будувати", тобто зосередилася на утриманні території, яку вона має, і нарощуванні своєї здатності виробляти зброю до 2024 року. Сполучені Штати вважають, що ця стратегія підвищить самодостатність України і забезпечить Києву можливість дати відсіч будь-якій новій російській агресії.

У штаб-квартирі Сухопутних військ США в Європі у Вісбадені (Німеччина) вищі американські військові керівники, в тому числі генерали Каволі й Агуто, зустрілися минулого тижня з двома українськими високопосадовцями, щоб обговорити основні напрямки стратегії на наступний рік.

"Ані американські, ані українські посадовці не розголошують деталей розмов або нового плану. Але якою б не була остаточна домовленість, зміна динаміки є критично важливою. Чим довше війна сприйматиметься як патова, тим важче буде отримати додаткове американське фінансування", — переконані аналітики.

Разом із тим американські чиновники намагаються підготувати українців до наступного року, кажучи їм, що будь-яка допомога, яку схвалить Конгрес, навряд чи зрівняється з тим фінансуванням, яке Вашингтон надавав у перші два роки війни.

"Вони повинні боротися розумно і ефективно, — говорить старший науковий співробітник програми "Росія та Євразія" Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман, який нещодавно відвідав Україну. —  Якщо Україна і Захід зроблять правильні інвестиції в реалізацію довгострокової стратегії, то Україна може повернути собі перевагу".

Фото: www.facebook.com/shtirlitzblog

Новообраний уряд у Польщі може перезапустити польсько-українські відносини

Нещодавня напруженість у відносинах України з Польщею завдає шкоди обом країнам — і приносить вигоду Росії. Однак, щоб уникнути подальших розбіжностей, необхідно суттєво перезавантажити відносини. І тут обрання нового польського уряду може стати можливістю для нового старту, переконані у Politico.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща стала притулком для мільйонів біженців. У той час більшість поляків допомагали біженцям, яким одразу ж надали статус, схожий до громадянства, з повним доступом до охорони здоров'я та освіти, пригадує видання. Польща також надала Україні необхідне озброєння, зокрема гаубиці, танки і навіть літаки, на суму понад 3 мільярди доларів.

Але восени 2023 року відносини почали псуватися. Видання пригадує суперечку із зерном, яка призвела до обміну різкими коментарями між обома сторонами, а президент України Володимир Зеленський у своїй промові в ООН припустив, що Польща фактично допомагає Росії. 

Ескалація продовжилася, коли прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна більше не надаватиме Україні зброю, натомість зосередившись на власному переозброєнні. А поки Польща була занурена у передвиборчу кампанію, деякі міністри стверджували, що допомогу та підтримку українським біженцям слід припинити, оскільки нею зловживають.

"Доброю новиною є те, що антиукраїнська риторика не допомогла правлячій партії "Право і справедливість" (PiS) перемогти на виборах. Щобільше, антиукраїнська ультраправа партія "Конфедерація" показала набагато гірші результати, ніж очікувалося, отримавши лише 7% голосів виборців", — зазначають у Politico.

Проте є й погана новина, яку українські водії спостерігають на кордонах із Польщею: антиукраїнські протести в Польщі поширилися на транспортний сектор. Вже тривалий час водії вантажівок блокують пункти перетину кордону і вимагають повернення системи обмежених ліцензій для українських вантажівок, яка була призупинена після початку війни.

"Польща та Україна потребують перезавантаження, яке б дозволило відновити їхню колишню стратегічну близькість - але це не може статися без прориву на найвищому політичному рівні", — переконані у виданні.

Politico також акцентує на прикладі історії франко-німецьких та польсько-німецьких відносин: можливо створити потужний новий фундамент у двосторонніх відносинах, якщо він міцно вкорінений у мережу інституцій та взаємну прихильність до європейської інтеграції.

Читайте також: Новий прем’єр Польщі: хто такий Дональд Туск

Зокрема польсько-німецький Договір про добросусідство, підписаний у 1991 році, проклав шлях для розширення Європейського Союзу на схід. Україна і Польща, зі свого боку, були близькими друзями відтоді, як Київ проголосив свою незалежність, і обидві країни підписали двосторонній договір у 1992 році. Однак цей договір був укладений в інші часи і не стосується сьогоднішніх євроатлантичних прагнень України.

"З огляду на географічне розташування, а також історичні та культурні зв'язки між двома країнами, Польща має ідеальну позицію для того, щоб виступати головним адвокатом України в ЄС і НАТО. Але для цього відносини мають бути вигідними для обох держав, а також повинні існувати механізми, які дозволять швидко вирішувати розбіжності", — наголошують у медіа.

У матеріалі Politico також пропонується варіант, як можна вирішити проблеми та покращити стосунки. Наприклад, можна було б заохотити польський банківський сектор до участі в приватизації українських банків, пише видання. Тим часом, конфлікт в аграрному секторі можна було б перетворити на можливість, дозволивши польським компаніям інвестувати в Україну, а українським аграрним підприємствам отримати доступ до сучасних польських технологій переробки та маркетингу.

"Коли нова польська коаліція прийде до влади, світ спостерігатиме за тим, якими будуть зовнішньополітичні пріоритети Варшави. Новий прем'єр-міністр Дональд Туск може обрати Київ однією з перших іноземних столиць для свого візиту. Він і Зеленський можуть навіть разом поїхати до Брюсселя, щоб підтримати зусилля України щодо вступу до ЄС і НАТО", — додає медіа.