Еміграція зміцнює українську ідентичність, попри систему гібридного впливу РФ на біженців у ЄС, — дослідження

Про це повідомляє кореспондент Еспресо Максим Чалий з презентації дослідження Лабораторії соціологічних досліджень Інституту національної стійкості та безпеки.

Дослідження охопило Бельгію, Францію, Італію, Німеччину та Польщу. Експерти провели 100 глибинних інтерв'ю з українцями, які переїхали до цих країн через війну. Автори аналізували процеси адаптації тимчасово переміщених українців, трансформацію їхньої ідентичності, рівень зв'язку з Україною, а також механізми російського гібридного впливу на українські громади за кордоном.

Директорка Інституту Рена Марутян зазначила, що результати спростовують поширене уявлення про те, що еміграція послаблює зв'язок з батьківщиною. 

"Життя за кордоном переважно зміцнює українську ідентичність і відчуття належності до нації. Люди, які навіть вдома в Україні розмовляли російською мовою, коли виїхали за межі України, почали свідомо розмовляти українською", — сказала вона.

Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень Катерина Настояща уточнила географію присутності українців у ЄС. За її словами, наразі там перебувають 4 млн 370 тис. українських громадян — дані на квітень 2026 року. Найбільше у Німеччині — 1 млн 280 тис., у Польщі — 971 тис. У Бельгії перебувають 88 тис., у Франції — 48 тис., в Італії — 41 тис.

Попри позитивні тенденції в питанні ідентичності, дослідники виявили розгалужену систему російського гібридного впливу на українські громади за кордоном. Експерти виокремили шість ключових каналів:

• церковний канал;
• псевдоукраїнські структури;
• академічно-культурна присутність;
• цифрова дезінформація;
• побут і повсякдення;
• політичне лобіювання.

У червні 2026 року дослідники зафіксували активний вплив Росії через анонімні Telegram-канали на громадську думку в ЄС.