Київська кібернаївність: як стрічка TikTok загрожує безпеці через розголошення даних - коментар фахівчині з кібербезпеки

Чи замислювались ви, що, оголошуючи навіть мізерні конфіденційні дані (назву домашньої мережі чи пароль) випадковому блогеру на Хрещатику, ви фактично залишаєте двері до свого цифрового будинку відчиненими?

Технології вийшли на новий рівень. Це вже не гіпотетичні сценарії — це реальні загрози, до прикладу масштабна українська подія останнього часу — операція "Павутина".

Про те, як захистити себе в цифровому середовищі та чому це важливо, ми поговорили з експерткою з кібербезпеки, керівницею Apetyk Consulting  Анастасією Апетик.

"Це гарний, потужний сигнал. Цифрова інфраструктура — частина поля бою", — коментує Анастасія Апетик, керівниця Apetyk Consulting, юристка та експертка з кібербезпеки.

За словами київської фахівчині, сучасна війна — гібридна, і все, що здається побутовим комфортом, може бути використано проти нас, в тому числі наша інформація та пристрої. У коментарі про операцію "Павутина", під час якої фіксувались сигнали електронних пристроїв у зоні бойових дій, вона підкреслює: "Якщо колонка, Wi-Fi чи камера "світиться" на карті — її сигнал може бути використаний як точка збору інформації".

Ще один приклад, який надає експертка, — ситуація в Київській області на початку повномасштабної війни. Тоді російська армія підібрала один навушник, через який українські сили зуміли відстежити рух ворожої колони танків.

Утім, як зазначає Анастасія Апетик, багато користувачів і досі "не бачать загроз кібербезпеки" та не усвідомлюють, що навіть звичайний пароль до домашньої мережі може стати доступом до внутрішньої цифрової інфраструктури. Особливо вразливими є ситуації, коли люди підключаються до відкритих Wi-Fi-мереж у кафе, торгових центрах чи інших публічних місцях.

"85% клієнтів звертаються до мене вже після того, як щось трапилось", — зазначає експертка, пояснюючи, що розумні пристрої — колонки, камери, телевізори, що підключені до Wi-Fi, стають вразливими вузлами у цифровій інфраструктурі. Через них зловмисники можуть сканувати мережу, отримувати конфіденційну інформацію, а іноді — навіть керувати технікою дистанційно або використовувати її як точку доступу. "Сканувати мережу, витягувати важливі дані, чимось навіть покерувати — і це все через Wi-Fi-пароль", — пояснює Апетик.

До цього додаються і так звані розважальні відео блогерів. Безліч відео фігурують у стрічках соцмереж, одне із них зняв київський TikTok-інфлюенсер, який провів експеримент у публічному просторі. Учасниці експерименту запитували пароль до Wi-Fi у випадкових прохожих — нібито "заради контенту". Більшість респондентів без жодного спротиву повідомляли його, при цьому фіксувались обличчя на мільйонну аудиторію.

"Небезпека — під прикриттям розваги", — застерігає Апетик. На її думку, це показник масової кібернаївності.

"У 2025 році кібергігієна стала навичкою виживання", — наголошує експертка.

На запитання, чи можлива комбінація технологій розпізнавання облич і доступу до Wi-Fi для подальшого стеження, Апетик відповідає: "Загалом так. Це не фантастика. Особливо небезпечно, коли інфлюенсери формують толерантне ставлення до розголошення конфіденційної інформації. Для зловмисників це золота жила".

Достатньо лише зображення обличчя, зафіксованого камерою, та доступу до мережі — і ваш цифровий слід стає предметом аналізу.

Фахівчиня також ділиться прикладом із практики: сім’я поїхала у відпустку і дитина активно публікувала сторіз у соцмережах, нехтуючи правилами безпеки. У день повернення в Київ з’ясувалося, що квартиру обікрали, сейф зламали, майно зникло.

"Публікуючи інформацію в соцмережах, варто дотримуватись правила білборда: якщо уявити, що ця інформація висить на великому щиті на вулиці — чи готові ви, щоб її побачили всі?" — зауважує Апетик.

І головне — не ігноруйте цифрову безпеку у повсякденному житті. Як підсумовує експертка: "Ваш пароль — це ключ до вашого цифрового будинку".

Матеріал підготував Кирило Новіков, студент 4-го курсу Київського університету культури.