Ми вийшли на плато: філолог Українець про динаміку переходу на українську мову

Таку думку в етері Еспресо висловив український письменник, філолог і перекладач Остап Українець.

"Ми зараз вийшли на плато українізації, це не відкат до російської мови, а плато можливостей мовного законодавства. Ті люди, які через існування закону мали перейти на українську мову, вже перейшли. У всіх інших випадках, почасти ми самі, зайняли доволі консервативну позицію – "є закон, відповідно, всі мають перейти". Зрозуміло було з самого початку, що так не буде. Або ще один приклад - "у нас є стандартна мова за підручниками, тому говоріть нормативною українською, а суржиком не розмовляйте". Багато кому це зараз нав'язують, при чому самі україномовні люди, які кажуть, що треба говорити відразу правильно, мовляв, у нас нема ніяких транзитних станів у переході на мову", - прокоментував Остап Українець.

За його словами, за останні роки частина нашого суспільства перехід на українську мову зробила самостійно, але тим людям, яким потрібно було поступово та послідовно робити цей крок, ми не допомогли ні на інституційному рівні, трохи більше на суспільному, але теж недостатньо.

"Я розумію мотивацію людей, які все життя україномовні, а зараз закочують очі, говорячи:"Скільки ще тепер чекати? Що ще має статися?". Однак правда в тому, що від того, що ми позакочуємо очі, ці люди на українську і не перейдуть. Нам потрібно – або шукати та знаходити інструменти, які зможуть мотивувати, допоможуть переходити на українську мову, або ж ми залишимося у стані стагнації. Частина людей зробила свій вибір з політичних чи індивідуальних міркувань, а люди, які не зробили цей вибір, то вони його і не зроблять. Все, що могло статися для добровільного переходу, сталося. Зараз ми приходимо до потреби використовувати додаткові інструменти до тих, які вже спробували", - зауважив філолог.

На його думку, на це плато ми вийшли, тому що як офіційні сфери, так і ті, що охоплені законом про мову, квотами, на сьогодні вже українізовані. Але побут не є українізованим, тому що послідовне застосування мовного законодавства не йшло разом з адекватною комунікацією, популяризацією україномовності, зміною підходу до української мови. Тобто мав бути спрощений доступ до мови тих, хто раніше нею не володів або не користувався.

"Питання мови у родинах, приватної мови,  мови, якою розмовляють діти та підлітки, вирішується дуже довгою, важкою та наполегливою працею. Умовно кажучи, наша реалістична мета – щоб ті діти, яких сьогодні тільки вчать говорити російською, до 18 років перейшли та говорили українською. Перевести людей на іншу мову – надзвичайно довга історія. Росії протягом кількох поколінь через репресії на насилля не вдалося викорінити українську мову. Тому дивно, що за декілька років пікової українізації, кажуть: "Чому всі не заговорили українською?". Не минуло й одного покоління, а ми вже кажемо, що не впоралися. Але ми навіть і не починали, адже адекватно і цілеспрямовано ми не застосовували мовне законодавство, нема публічних, консенсусних державних комунікацій", - резюмував Українець.

• Раніше український письменник та перекладач Юрій Андрухович в етері Еспресо зазначив, що українська мова – це стратегічна цінність та понятійний бар’єр з ворогом.