Не лише ролик з порноакторкою про бетон: що таке дискримінація за ознакою статі в рекламі і скільки штрафів за це уже наклала Держпродспоживслужба

Рекламу бетонної суміші промислово-будівельної групи "Ковальська" з порноакторкою Джозефіною Джексон (вона у цій кампанії грає роль "експертки з твердості" - визнали дискримінаційною за статевою ознакою і наклали штраф. Про це повідомив власник агенції Reitarska Максим Бондаренко, який і подав скаргу до Держпродспоживслужби. Однак ця інформація лише привернула увагу до рекламної кампанії. Тож "Ковальська" продовжує "мінісеріал з Джозефіною". Зокрема, 24 жовтня на сторінці групи опублікували новий ролик. Формально це уже інша реклама, тож попереднє рішення Держпродспоживслужби на нього не поширюється.

Однак реклама з порноакторкою Джозефіною Джексон (Юлією Сенюк) – далеко не перший випадок, коли рекламу визнали дискримінаційною. Про це Еспресо розповів заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор. 

"Такі випадки є системними. Протягом 9 місяців 2025 року Держпродспоживслужбою та її територіальними органами прийнято 70 рішень про накладення штрафів за розповсюдження дискримінаційної реклами за ознакою статі – на загальну суму понад 250 тис. грн", – каже Андрій Крейтор. 

Порушники уже добровільно сплатили 198 тис. грн. Також було прийнято  7 рішень про зупинення розповсюдження реклами.

"Найчастіше порушення трапляються у рекламі автотоварів, автомийок, СТО, будівельних матеріалів та фінансових послуг. Зазвичай це зображення або гасла, що принижують гідність людини чи зводять її до сексуального об’єкта для привернення уваги", – каже він. 

У яких випадках Держпродспоживслужба розпочинає розслідування

Як пояснює заступник голови Держпродспоживслужби, закон України "Про адміністративну процедуру" визначає, що адміністративне провадження може бути розпочате як за заявою особи, якщо йдеться про захист її права чи законного інтересу, так і за ініціативою адміністративного органу – у межах контрольних чи наглядових повноважень. 

"Держпродспоживслужба, відповідно до статті 26 Закону України "Про рекламу", здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу саме в частині захисту прав споживачів реклами. Тобто ми реагуємо як на звернення громадян, так і на власні виявлення порушень під час моніторингу рекламного простору", – каже Андрій Крейтор. 

Як визначають, чи є реклама дискримінаційною

Відповідно до закону "Про рекламу" дискримінаційна реклама – реклама, що містить чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознакою раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного чи соціального походження, громадянства, сімейного чи майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками стосовно особи та/або групи осіб.

Дискримінаційна реклама за ознакою статі – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, яка пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.

"Щоб встановити, чи є реклама дискримінаційною, Держпродспоживслужба тісно співпрацює з громадськими організаціями, які мають право проводити незалежну експертизу реклами. Такі експертні висновки є доказами у справах про порушення", – каже Андрій Крейтор. 

За його словами, відповідальність за дискримінаційну рекламу та дискримінаційну рекламу за ознакою статі несе рекламодавець у вигляді штрафу 5-кратної вартості розповсюдженої реклами.

Що таке недобросовісна реклама

Ще одна проблема реклами – введення в оману споживача. І такі випадки також досліджує Держпродспоживслужба.

"Закон визначає, що недобросовісна реклама – це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів, завдає шкоди особам чи суспільству через неточність, перебільшення або замовчування важливої інформації”, – каже Андрій Крейтор. 

За його словами, процедура перевірки кожного випадку є індивідуальною. 

"Для прикладу, ми застосували штраф до одного з суб’єктів господарювання за неправдиву інформацію у рекламі ліцензованої діяльності. У рекламі були вказані номер і дата видачі ліцензії, а також назва державного органу, який її нібито видав. Однак під час перевірки виявилося, що ця ліцензія належала зовсім іншій компанії", – розповідає пан Крейтор. 

Такі випадки - не лише порушення закону, а й підрив довіри споживачів. Тому ми принципово реагуємо на будь-які спроби маніпуляції у рекламі. Ми виступаємо за чесну, достовірну і відповідальну рекламу. Коли реклама чесна — виграють усі: бізнес отримує довіру, а споживач — захист від обману і дискримінації.

На яку рекламу найчастіше скаржаться українці

За 9 місяців 2025 року головні управління Держпродспоживслужби в областях і місті Києві розглянули 353 звернення щодо порушення законодавства про рекламу. Тематика таких звернень доволі широка:
●      дискримінаційна реклама;
●      реклама, яка порушує мовні вимоги (використання недержавної мови);
●      реклама тютюнових виробів;
●      реклама грального бізнесу;
●      реклама курсів чи юридичних послуг, які нав’язуються шляхом масових телефонних дзвінків.