Необхідна політична воля: представники кримськотатарського меджлісу сподіваються на офіційне визнання від оновленого уряду

Про це у коментарі кореспондентці Еспресо Катерині Галко заявили голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський і голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу Ескендер Барієв.

Єленський повідомив, що його відомство завершило підготовку документів для закріплення офіційного статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України. За його словами, документи вже вдруге передані на погодження уряду після доопрацювання, і тепер рішення залежить від нового складу Кабінету Міністрів. Єленський наголосив, що статус Меджлісу передбачений Законом про корінні народи України, а повноцінне втілення багатьох норм цього закону, зокрема щодо фінансової та соціально-економічної підтримки, можливе лише після деокупації Криму.

Барієв зазначив, що ініціатива закріплення статусу Меджлісу подавалася уряду ще в жовтні 2023 року, а повторно — у 2025 році. Документи з боку Меджлісу, за його словами, повністю відповідають вимогам українського законодавства і не мають зауважень. Барієв наголосив, що питання впирається у політичну волю Кабміну.

Читайте також: У переговорах щодо Криму мають брати участь представники Меджлісу кримськотатарського народу, - нардеп Княжицький

Він підкреслив, що закріплення правового статусу Меджлісу дозволить цьому органу діяти відкрито та прозоро, ефективніше співпрацювати з українськими дипломатичними структурами, посилити міжнародний вплив і підвищити імідж України. Це також має важливе значення для роботи в міжнародних судах і комітетах з прав корінних народів, оскільки Росія заборонила Меджліс на окупованих територіях, а в Україні його статус досі не затверджений.

Барієв звернув увагу, що процес затягується з 2023 року, а регламент Кабінету Міністрів не встановлює чітких термінів розгляду. Він припустив, що можлива відсутність політичної зацікавленості у розв'язанні цього питання. Через бездіяльність уряду Барієв подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, наголосивши, що готовий відкликати заяву, якщо Кабмін почне виконувати вимоги закону та врегулює статус Меджлісу у правовий спосіб.

Закон України про корінні народи наразі має здебільшого декларативний характер, адже без ухвалення низки підзаконних актів і змін до інших законів його положення неможливо реалізувати, заявив Барієв.

За його словами, із 17 необхідних підзаконних актів діють лише два, ще близько 15 залишаються на розгляді. Один із них — про резервування земель для представників корінних народів, які повертаються, — був напрацьований ще у 2021 році, але досі не затверджений.

Барієв наголосив, що виконання закону упирається також у потребу змінити інші нормативні акти: для представництва корінних народів у Верховній Раді та органах влади Криму слід внести правки до Виборчого кодексу, земельні питання потребують оновлення Земельного кодексу, а податкові — Податкового.

Він також зауважив, що навіть чинні підзаконні акти часто не працюють. Зокрема, порядок консультацій із корінними народами передбачає участь їхніх представницьких органів, але без офіційно закріпленого статусу таких органів цей механізм фактично заблокований.

Окремо Барієв звернув увагу на необхідність створення медіа корінних народів. За законом, щонайменше 51% акцій таких ЗМІ має належати представницькому органу, але без його правового оформлення реалізувати цю норму неможливо.

"Ми хочемо показати світові, що Україна — правова держава, яка дотримується власних зобов’язань. Для цього потрібно зробити закон дієвим", — підсумував він.

• Меджліс кримськотатарського народу рішуче заперечує будь-які пропозиції чи дії, спрямовані на визнання Автономної Республіки Крим і міста Севастополя російською частиною, оскільки вони є невіддільною частиною України в її міжнародно визнаних кордонах, заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.