Парламент народу, що не зламали жодні імперії: 108 років Першому Курултаю кримських татар

Це був символ нової епохи, шанс повернути собі право на політичне представництво й власну державність після століть чужоземної окупації. Детальніше про історію та роль Курултаю, розповість Еспресо.

Корені в ханській традиції

Курултай – це не винахід ХХ століття. Такі загальнонародні збори існували ще за часів Кримського ханства (XV–XVIII ст.) і були традиційними для тюркських народів. Як відзначає Український інститут національної пам’яті, курултай – це аналог слов’янського віча.

Хани скликали курултаї представників усіх родів і беїв, щоб ухвалювати найважливіші рішення: обирати нового хана, оголошувати війну чи укладати мир. Після ліквідації ханства деспотичною Російською імперією в 1783 році ця демократична традиція була знищена, але залишилася в історичній пам’яті народу як взірець власного політичного волевиявлення.

Революційне піднесення у часи війни

Перший Курултай кримських татар в 1917 році, фото: qtmm.org

Перша світова війна, Лютнева та Жовтнева революції 1917 року розхитали імперську владу в Криму. Кримські татари, які на той час становили близько третини населення півострова, скористалися моментом. 

У березні-квітні 1917-го в Сімферополі під час Всекримського мусульманського з’їзду створили Тимчасовий мусульманський виконавчий комітет, а вже в листопаді обрали делегатів на Перший Курултай.

У листопаді 1917 року відбулись вибори — до Першого Курултаю було обрано 76 делегатів, серед яких було 4 жінки. Це стало першим подібним досвідом у тюркському та ісламському світі, коли жінки могли обиратись до законодавчого органу.

Вже 9 грудня 1917 року в Ханському палаці в Бахчисараї зібралися всі делегати. Засідання тривали з перервами 18 днів. Курултай ухвалив Конституцію Кримської Народної Республіки, проголосив рівність всіх громадян незалежно від національності та статі, затвердив синьо-золотий прапор (тамгу) і призначив національний уряд – Директорію на чолі з Номаном Челебіджиханом. Деякі історики вважають, що це була перша в мусульманському світі демократична республіка.

Більшовицький удар і 70 років забуття

Джафер Сейдамет Киример та Номан Челебіджіхан, фото: qtmm.org

Існування молодої республіки тривало недовго. Вже у січні 1918 року більшовицькі загони під командуванням матросів захопили Сімферополь та розігнали Курултай. А 23 лютого 1918 року Челебіджихана було розстріляно в Севастопольській тюрмі, а тіло вкинули у море. Кримська Народна Республіка припинила існування, не встигнувши отримати міжнародного визнання, хоч демонструвала політичні симпатії до Української Народної Республіки та розглядала можливість тісної співпраці з українцями (можливо у формі автономії чи конфедерації), але через більшовицьку окупацію ці наміри не були реалізовані.

Протягом усього радянського періоду сама згадка про Курултай 1917–1918 років була під забороною. Після насильницької депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року будь-які форми національного представництва стали неможливими. Курултай зберігся лише в усних розповідях депортованих і в емігрантській літературі.

Відродження 1991 року та подальша діяльність

Другий Курултай кримських татар в 1991 році, фото: qtmm.org

З початком перебудови й розпадом СРСР кримські татари почали повертатися на історичну батьківщину. 26–30 червня 1991 року в Сімферополі за участі 255 делегатів відбувся Другий Курултай кримськотатарського народу – перший після 73-річної перерви. Він обрав постійний представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу, а також затвердив Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу.

За статутними практиками, делегати Курултаю обираються на п’ятирічний термін, а Меджліс обирається саме з делегатів Курултаю. Тому у своїй діяльності Меджліс підпорядковується Курултаю, керуючись його рішеннями. На практиці сесії Курултаю відбуваються не за жорстким календарем – іноді терміни продовжуються, іноді сесії скликають позачергово. Так сталося після анексії Криму Росією в 2014 році. 

29 березня 2014 року відбулася позачергова сесія Курултаю у Бахчисараї. Це була остання легальна сесія Курултаю на півострові до фактичної заборони діяльності Меджлісу окупаційною владою. У 2016 році так званий "верховний суд Криму" за позовом гауляйтера Наталії Поклонської заборонив Меджліс як "екстремістську організацію". Керівники Меджлісу Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв отримали заборону на в’їзд до Криму і ще з 2014 року почали працювати з материкової України.

Натомість російська окупаційна влада почала системні переслідування політично активних кримських татар: обшуки, арешти, вироки за "участь у забороненій організації". Постраждали сотні, якщо не тисячі людей.

Читайте також: Ключовою для кримських татар, які живуть у Криму зараз, є цінність виживання, - правозахисник Алім Алієв

Обрання Меджлісу у 2013 році, фото: qtmm.org

На сьогодні Курултай продовжує працювати на материковій Україні. Він координує гуманітарну допомогу кримським політв’язням і їхнім сім’ям, лобіює міжнародні санкції проти Росії за порушення прав кримських татар, підтримує кримськотатарські ЗМІ та культурні проєкти, а також є визнаним представницьким органом корінного народу України.

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 100 років з часу проведення Першого Курултаю кримськотатарського народу. 

За 108 років Курултай пройшов шлях від реального органу влади в 1917-му до єдиного легітимного голосу кримськотатарського народу в умовах окупації. Він залишається живим доказом того, що навіть після століття репресій, депортації й анексії кримські татари не втратили політичної суб’єктності й продовжують боротьбу за повернення Криму до України та відновлення своїх прав на рідній землі.

Читайте також: Необхідна політична воля: представники кримськотатарського меджлісу сподіваються на офіційне визнання від оновленого уряду