Підсумки конференції "Європейське майбутнє прав людей з інвалідністю в Україні"

Еспресо виступив інформаційним парттнером події.

3 грудня, на відкритті заходу Юлія Сачук, голова Fight For Right, зазначила: "Попри війну ми, люди з інвалідністю, продовжуємо боротися за свободу та гідність. У 2021 році Fight For Right разом із Коаліцією РПР вперше провели цю Конференцію, аби саме люди з інвалідністю мали можливість говорити про те, що їм болить. За чотири попередні роки нам вдалося зробити багато та залучити різних партнерів та партнерок. Пʼята конференція – це велика подія для кожного та кожної з нас та для всієї спільноти".

Як зробити ефективнішим включення прав людей з інвалідністю в усі етапи євроінтеграції?

Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР, зауважила: "Вступ до ЄС неможливий без виконання вимог щодо реформ прав людей з інвалідністю. Ми часто говоримо про це в контексті більш популярних реформ – судової чи антикорупційної, але намагаємося наголошувати, що насправді вступ до Європейського Союзу – це перш за все про гідність і права наших громадян/-ок".

Зі свого боку, Людмила Фурсова, адвокаційна менеджерка Fight For Right, переконана, що державі потрібно залучати організації людей з інвалідністю на етапі розробки рішень, а не на етапі презентації рішень. "Ми справді можемо дати ефективніші рішення, тому що маємо знання та досвід. Ми здійснюємо деінституціоналізацію не для Європейського Союзу, чи для ООН, чи ще для когось, а для наших людей. У нас зараз є можливість провести деінституціоналізацію та звільнити близько 40 000 інституціоналізованих людей, відновити їхнє право на незалежне життя", — зауважила експертка. 

Мартін Мюлек, керівник команди з питань належного врядування та фундаментальних прав у Службі України Генерального директорату з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) Європейської Комісії наголосив на важливості представництва української спільноти людей з інвалідністю в євроінтеграційних процесах і додав: "Ми повністю усвідомлюємо, що Україна перебуває у дуже скрутному становищі через повномасштабне вторгнення росії. Але ми оптимістично дивимося на роботу, виконану за останні роки, та на прогрес у вирішенні поточних питань, зокрема на роботу з підвищення стандартів законодавства в контексті інтеграції до ЄС".

Чи готова держава дослухатися до спільноти людей з інвалідністю? За словами,  заступниці Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інни Солодкої, так, і від громадськості дуже багато залежить: "Ми залучаємо активну громадськість, щоб громадськість нам допомагала і вказувала на проблеми, які є. Те, що ми рухаємося в правильному напрямку, — це 100%. Ми вивчаємо досвід, дивимося, якими мають бути будинки підтриманого проживання, яким має бути довготривалий догляд, як мають надаватися соціальні послуги. Були прийняті відповідні стандарти".

Олександр Ільков, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції розповів, що зараз уряд завершує підготовку національної програми адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу: "Власне, всі ті положення права ЄС, який стосується прав людей з інвалідністю, вони стануть частиною відповідної національної програми з абсолютно конкретними строками з визначеними відповідальними виконавцями за ці проєкти".

Початок реалізації стратегії реінтеграції інтернатів для дорослих у 2025 році Олена Темченко, експертка ГО Українські правозахисні ініціативи, вважає  великою перемогою і справжнім проривом. Адже десятиліттями люди з інвалідністю, особливо з інтелектуальними або психічними порушеннями, були приречені на пожиттєве ізольоване проживання в стінах інтернатів. І нині головний виклик, що стоїть перед Україною — це не просто закриття інституцій до 2034 року, а паралельне створення альтернативних послуг у громадах. Війна посилила проблему, адже інституції часто стають єдиним притулком для ВПО, що створює ризик нової хвилі інституалізації.

Під час Конференції також обговорили питання включення ветеранів та ветеранок у життя громад, їхню реабілітацію та соціальні послуги після повернення до цивільного життя. 

Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів України зазначив: "Наша Конституція говорить про те, що ключова цінність – це людина для нашої держави, її права, свободи. І наша задача – ветераноцентризм, як ми говоримо, дійсно зробити не гарною презентацією в місті Києві, а об’єктивною в громади. Це велика комплексна робота. Ми зараз в законодавстві закладаємо абсолютно все, що б розірвало будь-які зв’язки з рудиментами радянської моделі".  

Своїм баченням щодо забезпечення прав ветеранів та ветеранок поділилися також Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності,  Катерина Приймак, ветеранка, голова ГО "Жіночий ветеранський рух",  Дмитро Луфер, консультант Міністерства охорони здоровʼя, експерт проєкту REHAB4U, Масі Найєм, ветеран, юрист, співзасновник Правозахисного центру для військовослужбовців "Принцип". 

На завершення відбувся пресбрифінг "5 перемог і провалів 2025 року у сфері прав людей з інвалідністю". Понад 200 опитаних людей зауважили, що у 2025 році голос людей з інвалідністю звучав гучніше. Організації людей з інвалідністю все більше долучалися до робочих груп уряду, гуманітарних кластерів, міжнародних подій та обговорень, що є однією з важливих перемог 2025 року. Завдяки активності громадського сектору, інтереси людей з інвалідністю почали більше враховувати в процесах формування політик та їх імплементаціях.  

Яскравим підсумком Міжнародного дня людей з інвалідністю стала Акція видимості "Lights for Rights" на Майдані Незалежності, на яку з’їхалися учасники та учасниці з усієї України.

Конференція організована Fight For Right та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з Mercy Corps за фінансової підтримки уряду Великої Британії, а також за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Center for Disaster Philanthropy.