Посольство України відмовило журналістці Марії Гурській в акредитації на конференцію в Римі

Про це повідомив народний депутат Микола Княжицький.

За його словами, посольство фактично заблокувало роботу україномовної редакції польського міжнародного мовника Slawa під час міжнародної конференції з відбудови України в Римі.

Марія Гурська, яка очолює україномовний канал Slawa, разом із польською делегацією прибула до Італії для висвітлення конференції в ефірі польських міжнародних медіа. Окрім української, до структури польського іномовлення входять також англомовна та інші редакції, які транслюють програми по всьому світу.

За словами Княжицького, всі члени польської делегації отримали акредитацію, крім Марії Гурської. Через її українське громадянство її заявку було направлено до українського посольства в Італії, яке, однак, відмовило в акредитації — без пояснень.

"На запити апарату уповноваженого з відбудови України польського уряду Павла  Коваля була отримана інформація, що роботу Марії заблокувало саме українське посольство. Те саме Марії повідомили в італійському МЗС", - написав Княжицький.

Він наголосив, що Марія Гурська — громадянка України, яка принципово не відмовляється від українського паспорта й виховує дітей українською попри те, що її чоловік поляк. Свекруха Марії — колишня заступниця керівника міжнародного відділу адміністрації президента Польщі, нагороджена орденом за внесок у польсько-український діалог.

"Але Україна хоче принизити Марію і блокує позитивну інформацію про Україну в Польщі й у світі", - написав нардеп.

Микола Княжицький звернувся до очільника МЗС Андрія Сибіги з проханням покарати людей, які не акредитували журналістку, і змусити їх перепросити.

Копії акредитаційних документів та листування журналістки з українським посольством депутат надав у відкритому доступі.

• 10 липня президент Володимир Зеленський на полях міжнародної Конференції з питань відновлення України в Римі зустрівся з італійською премʼєркою Джорджією Мелоні, главою уряду Нідерландів Діком Схоофом, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, президентами Єврокомісії та Євроради Урсулою фон дер Ляєн й Антоніу Коштою.