Реформи судової системи: у Фундації DEJURE розповіли про виклики на шляху до ЄС

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо".

"Дійсно, на папері ми зробили чимало, і в реальності також є певний рух. Але чи цього достатньо, щоб вступити в Євросоюз? Точно ні. Чи достатньо цього, щоб сказати: "О, все супер, тепер у нас все зроблено, або майже все зроблено, і процес буде йти без нас, без необхідності подальших складних реформ"? Ні", - наголосив Жернаков.

За його словами, в Україні перезапустили два органи суддівського врядування, які займаються кар'єрою суддів: Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів у рамках вступу до Євросоюзу на початкових етапах. Створили антикорупційний суд ще раніше, і нещодавно прийняли закон про адміністративні суди, який хоч і далекий від ідеалу, але є важливим кроком вперед. Тобто, якщо подивитися на інституції, певні зміни є.

"Але якщо оцінювати реалії, основний параметр - це суддівський корпус, і ми лише зараз, через 11 років після Революції Гідності, починаємо отримувати справжні результати змін. Тобто, нещодавно остаточно звільнили голову ліквідованого ОАСКу. Тепер навіть до тих самих суддів ОАСК дійшли, і їх нарешті почали звільняти хоча б з посад.

Але тут і починаються нюанси, тому що нещодавно до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка ухвалює ці рішення, приєднався ще один орган, ще нереформований - Державне бюро розслідувань, і почало проводити обшуки, а також інші дії, які викликають побоювання, бо ми не хочемо повертатися до старих практик.

Це той випадок, коли є наочний показник того, як нові та старі інституції між собою взаємодіють, а точніше, конфліктують. Одна інституція не є ідеальною, але справді рухається вперед, виконуючи необхідні кроки. Інша ж намагається повернути все назад", - резюмував Жернаков.

• Адвокатка Наталія Пушина зазначила, що законопроєкт про запровадження в Україні суду присяжних містить як позитивні, так і потенційно проблемні аспекти.