Шкода від мовного закону "Ківалова-Колесніченка" була неймовірною і це матиме довгострокові наслідки, - Кремінь
Наслідки дії мовного закону "Ківалова-Колесніченка" виявилися значно глибшими, ніж очікувалося, і матимуть довгостроковий вплив
Про це в етері Еспресо заявив Уповноважений із захисту державної мови (2020-2025 рр.), професор Національного університету кораблебудування, співавтор закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Тарас Кремінь.
“Шкода від мовного закону "Ківалова-Колісніченка" була просто неймовірною і це матиме довгострокові наслідки. Адже, процес витіснення української мови був доволі поширеним у різних видах суспільного життя. Я не говорю за органи влади, місцевого врядування й діяльність політичних організацій, але відбувався катастрофічний застій у медіапросторі, соціальних мережах, а також у культури. За ці роки вийшло чимало не тільки наукових досліджень, але й експертних висновків правників та мовознавців, які довели шкідливість та небезпеку таких мовних експериментів, які, на жаль, мали місце в Україні", - пояснив Кремінь.
Професор наголошує, що закон "Ківалова-Колесніченка" став інструментом, який Росія використала для просування власних наративів і подальшого втручання в Україну. Він наголосив, що з 2014 року Кремль виправдовує агресію нібито "захистом російськомовних", що демонструє прямий зв’язок між мовною політикою, інформаційними маніпуляціями та військовими діями РФ.
"Україна, на жаль, разом із появою неконституційного закону "Ківалова-Колесніченка" стала полігоном для експериментів з боку російських агресорів, які випробовували те, що потім вони намагались "захистити". Варто нагадати, що з 2014 року Росія пояснює окупацію українських територій нібито "захистом російськомовних". Тобто, це прямий закон між законом, вторгненням і між тими вимогами, які РФ ставить перед Україною з 2014 року", - підсумував він.
- Актуальне
- Важливе