Україна недостатньо використовує інструменти євроінтеграції для захисту людей з ТОТ, - аналітикиня Депутат

Про це заявила правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Діана Депутат в етері проєкту "Євроінтеграція" на на Slawa.TV та Еспресо.

"Коли ми говоримо про євроінтеграційний поступ нашої держави, то Україна зараз недостатньо в цьому процесі відводить питанню внутрішньопереміщеним людям і людям із тимчасово окупованих територій. Зараз недостатньо. Це якраз той висновок, до якого ми дійшли в межах проведення аналітичної доповіді, в межах проведення інтерв'ю. У нас була певна така гіпотеза про те, що на цю мить стан речей не повністю враховується щодо внутрішнього переміщення та тимчасової окупації в межах наявних євроінтеграційних інструментів. Зокрема, ми аналізували Ukraine Facility - це та фінансова допомога, яка надається Україні з 2024 по 2027 рік, і вона становить понад 50 мільярдів. Якраз саме це стосується проведення базових реформ, економічних реформ та реформ у ключових сферах. Аналізуючи, для прикладу, Ukraine Facility, ми бачили, що частково питання внутрішнього переміщення та тимчасової окупації там покриваються. Зокрема, там є положення, які спрямовані на те, щоби забезпечити середовище для внутрішніх переміщених осіб, а також для можливості повернення внутрішньо переміщених осіб та осіб, які зараз мають тимчасовий захист у межах Європейського Союзу", - розповіла Депутат.

За словами аналітикині, Європейська комісія вже з 2023 року почала звертати увагу на питання захисту прав внутрішньопереміщених осіб та людей на ТОТ. Вже у 2025 році у звіті Європейської комісії прозвучав чіткий сигнал, який свідчить про те, що права внутрішньопереміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій мають залишатися для держави пріоритетом.

2Також ми аналізували саму переговорну рамку. В переговорній рамці ми бачимо 35 розділів, проте жоден з них не є суто присвячений питанню внутрішньопереміщених осіб та захисту прав жителів тимчасово окупованих територій. Тобто, це більш така загальна рамка, переговорна рамка, яка є типовою для нас і для інших країн-кандидатів, для прикладу Північної Македонії тощо. Якщо подивитися на інші інструменти, зокрема, щорічні звіти Європейської комісії щодо України в межах пакета розширення, то ми бачимо, що спочатку у 2023 році Європейський Союз частково звертав увагу на ці питання, зокрема більше зі сторони того, наскільки російська агресія впливає на права цих людей. У 2024 році ми вже бачимо певне зрушення, коли Європейський Союз говорить про потребу затвердження національної стратегії у сфері, прав людини, потреби розробки державної політики та її затвердження щодо відновлення влади на окупованих територіях та реінтеграції населення. А у 2025 році у звіті Європейської комісії ми вже бачимо чіткий сигнал, який свідчить про те, що, зокрема, якщо цитуючи, права внутрішньопереміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій мають залишатися для держави пріоритетом. Тобто в цьому випадку ми бачимо ще більший фокус саме захист і забезпечення прав цих людей. І, зокрема, Європейська комісія виділяє низку проблем, що стосується законодавства про громадянство, проблеми, що стосуються забезпечення освіти на прифронтових територіях, також проблеми, що стосуються недостатністю соціального забезпечення", - додала вона.

• Раніше видання Financial Times писало, що у Європейському Союзі обговорюють можливість запровадження нового формату членства для України, який міг би прискорити її вступ до блоку в межах потенційної мирної угоди.
• Також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла про прогрес у підготовці Пакета процвітання для України. За її словами, роботу над документом майже завершено.