У Мін'юсті уточнили інформацію про тимчасовий відступ України від Конвенції з прав людини

Про це Малюська написав у Facebook 29 квітня.

"Сьогодні день почався з новин Telegram-каналів: "Ми призупинили захист права на власність і вільні вибори". Почав обдзвонювати колег, що ж ми там примудрилися на третій рік війни призупинити та ще й без мого відома? Доповідаю: нічого. Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році - це частина наших міжнародних зобовʼязань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року). Це не ноу-хау - так чинять усі країни, які ведуть війну (крім РФ, звісно, у них із правами людини завжди погано)", - написав Малюська.

"А у квітні 2024 року ми вкотре уточнили перелік наявних обмежень і зменшили його (періодичний перегляд наших повідомлень та можливих обмежень - теж наші міжнародні зобовʼязання)", - додав він.

Міністр підкреслив, що Україна у квітні не призупинила захист прав людини, а навпаки переглянула та прибрала застереження щодо обмеження певного набору прав.

Що передувало

Заяву про відступ України від деяких положень Конвенції з прав людини було опубліковано на сайті РЄ ввечері 28 квітня.

Там зазначається, що на період воєнного стану влада може здійснювати наступні заходи:

• примусово відчужувати майно для потреб держави,
• запроваджувати комендантську годину,
• встановлювати особливий режим в'їзду та виїзду,
• запроваджувати заборону на мирні зібрання й мітинги.

Крім цього, дозволено проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком встановленого порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Також в Україні може встановлюватися заборона або обмеження вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де запроваджено воєнний стан.

Заяву було подано ще 4 квітня, але оприлюднили її лише зараз.

Реакція ЄС

Речник ЄС Петер Стано на брифінгу в Брюсселі 29 квітня заявив, що Євросоюз із розумінням ставиться до заходів, яких вживає країна у стані війни.

"Якщо ми маємо проблему, або потенційну проблему з нашими українськими партнерами – ми її обговорюємо. Ми не вважаємо, що українські партнери будуть робити якісь кроки з "недоброї волі". Ми повністю розуміємо важкі та складні умови, в яких вони діють. У нас немає причин вважати, що вони будуть здійснювати будь-які кроки з метою порушити власні міжнародні зобов’язання, ті питання, цінності й принципи, які є дуже важливими для ЄС і для відносин між Україною і Європейським Союзом", – цитує його Укрінформ.

Речник ЄС утримався від коментарів стосовно відносин між Україною і Радою Європи, яку Київ поінформував про тимчасове обмеження універсальних прав людини через воєнний стан, адже ця організація є окремою та відмінною від ЄС.

При цьому Стано підтвердив, що повага до фундаментальних прав і свобод є надзвичайно важливою для ЄС, і її дотримання тісно пов’язане як із процесом вступу України до ЄС, так і з наданням Україні макрофінансової підтримки. Європейська сторона проводить уважний моніторинг та регулярну оцінку дотримання таких принципів, запевнив дипломат.

• Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи. 16 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію, а 17 квітня документ опублікували в офіційному парламентському виданні "Голос України"
• Згідно з постановою Кабміну чоловіки призовного віку відтепер зможуть отримати закордонні паспорти й паспорти громадянина лише на території України в територіальному органі або підрозділі Державної митної служби.
• 25 квітня речник Міноборони Дмитро Лазуткін сказав, що Україна працює над тим, аби громадяни могли оновити військово-облікові дані в консульських установах.
• 26 квітня радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що чоловіки призовного віку, які перебувають за кордоном, зможуть оформити документи лише на території України.