В Україні можуть закрити понад 500 шкіл: чому уряд не хоче платити вчителям закладів освіти з малою кількістю учнів

У невеликих сільських школах останній тиждень перед початком навчального року найнапруженіший для вчителів: ділять години. Аби мати повну ставку, педагог має мати 18 навчальних годин на тиждень. Якщо класів стає менше, або якість учні вибувають і клас перестає ділитись на групи, вчителям не вистачає годин, тож і без того мізерна зарплата стає ще меншою. Однак у найскрутнішій ситуації педагоги, чиї школи через демографічну кризу стали малокомплектними. З 1 вересня уряд не виділятиме кошти на зарплати вчителям тих закладів, де навчається менш як 45 учнів. Що буде з цими навчальними закладами, а також їхніми учнями і учителями читайте у матеріалі Еспресо

Чому МОН не фінансуватиме малі школи

Рішення про припинення фінансування шкіл, де менше як 45 учнів, було прийняте у 2024 році. 

"З 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року – менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл, які є окремими юридичними особами", – повідомляло Міністерство освіти і науки у березні 2024. 

У Міністерстві також нагадали, що з 1 вересня 2016 року припинили виділяти освітню субвенцію на школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

"У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту») діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднують дітей різного віку. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування, – пояснюють у МОН. –  Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою. Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям".

Сільська освіта надто дорого обходиться державі

У Міністерстві переконують – учні сільських шкіл гірше складають ЗНО. Також посилаються на  міжнародне дослідження якості освіти PISA-2022, відповідно до якого учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. 

"Показуючи нижчу якість, сільська освіта обходиться державі дорожче. На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті – 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів. Тобто освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю", – кажуть у МОН.

 При цьому Державна служба якості освіти України у 2023 році на основі дослідження даних 21 громади, повідомляла, що в окремих школах утримання одного учня сягало 140-190 тис. грн на рік.

"Середня вартість утримання одного учня в громадах, де здійснювався аналіз, становила 33-45 тис. грн, зокрема найвища — 62 тис. грн, а найнижча — 10 тис. грн на рік. В окремих ЗЗСО вартість утримання одного учня сягала рекордних 140-190 тис. грн на рік", – йшлось в аналізі служби. 

Під загрозою закриття – понад 500 шкіл

 За даними народної депутатки Лариси Білозір, в Україні є 525 шкіл, де менш як 45 учнів. 

" З 525 таких шкіл 127 ліквідовані, ще частина – 133 переведені у статус філій, 48 шкіл взяли на фінансування місцеві бюджети, частина у "підвішеному стані" – вони по документах є, але не працюють, ще доля 9 шкіл під великим питанням. Також більш як 100 шкіл, що вже більше як рік існують у статусі філій, взагалі не відображаються у звітності МОН, адже не мають статусу окремих юридичних осіб. Фактично їх теж ліквідовано", – повідомила вона.

При цьому частина громад, де кількість учнів на межі, досі не ухвалила рішення про ліквідацію чи переведення школи у філію, сподіваючись, що їм вдасться "переманити" ще одного-двох учнів. Частина вираховують, чи "потягнуть" вони фінансування школи (громади оплачують утримання будівлі школи і комунальні послуги).  Для сільських громад, які мають проблеми з наповненням бюджету, це може виявитись не по кишені. У такому разі школу або ліквідують, а вчителів за можливості переведуть в інші заклади, якщо там знайдуться для них години, або перетворять на філію. Тоді вчителі залишаться працювати, а роботи позбудеться лише адміністрація. 

Скажімо, директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска на початку серпня ще не мав інформації, скільки шкіл ліквідують на Львівщині, а скільки громади будуть утримувати зі свого бюджету.

“Остаточну картину побачимо 1 вересня, коли стане відомим фактичний контингент учнів. Ця цифра постійно змінюється через міграційні процеси – одні діти приїжджають, інші виїжджають. У нас є школи, які перебувають буквально на межі встановлених показників", – розповів він в інтерв’ю Еспресо.Захід. 

Щодо закриття шкіл, де є менше як 60 учнів з 1 вересня 2026 року, то Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов’язала Кабмін переглянути рішення про зупинку фінансування таких шкіл. 

В Україні за 5 років закрили майже 2,5 тис. шкіл

Відповідно до аналізу Education.ua, впродовж 2020-2024 років 2114 українських шкіл закрили: у 2020/2021 навчальному році в Україні працювали 14 815 шкіл, а у 2023/2024 їх залишилось 12 701. Найбільшого скорочення зазнають сільські школи, яких на 2024 рік налічувалось  7439, тоді як у 2020/2021 їх було 9293. Водночас у містах аналогічна тенденція є менш інтенсивною: протягом 4 років закрили 260 шкіл - 5%

При цьому за даними Інституту освітньої аналітики, станом на квітень 2025 року в Україні залишалось 12 250 закладів загальної середньої освіти. 217 шкіл – зруйновано.

Водночас суттєво скоротилась і кількість учнів. На квітень 2025 в українських школах навчалось 3 744 470 дітей, з них 280 551 першокласники. А вересень 2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення було 4 230 358 учнів,  у тому числі першокласників 403 678. Тобто за час великої війни кількість учнів в українських школах скоротилась майже на 489 тисяч.