Нобель миру за мужність: як Марія Коріна Мачадо стала символом боротьби у Венесуелі

"Жінка, яка підтримує полум'я демократії серед темряви": чому саме Марія Коріна Мачадо отримала Нобеля

фото: GettyImages

Цього року за Нобелівську премію миру змагались 338 кандидатів, серед них 244 – це окремі особи, а ще 94 – відомі організації. Цю премію дуже прагнув отримати президент США Дональд Трамп, проте норвезька Нобелівський комітет визнав гідною саме Марію Коріну Мачадо – "жінку, яка підтримує полум'я демократії серед темряви".

"Марія Коріна Мачадо відповідає всім трьом критеріям, зазначеним у заповіті Альфреда Нобеля для відбору лауреатів Премії миру. Вона об'єднала опозицію своєї країни. Вона ніколи не вагалася у своєму опорі мілітаризації венесуельського суспільства. Вона була непохитною у своїй підтримці мирного переходу до демократії", – підкреслили у комітеті премії.

Що цікаво, серед усіх прогнозів експертів, її ім’я точно не фігурувало поміж ключових претендентів – часто обговорювались різноманітні організації. Зокрема, Reuters писали і про ЮНІСЕФ, і про Червоний хрест, і навіть про НАТО – як ймовірних лавреатів.

Тим часом рішення Нобелівського комітету є зрозумілим на тлі зростання загроз світовій демократії та активних дій авторитаристів у різних куточках планети, а також на тлі загострення напруги й відчуття небезпеки вже і в європейському повітрі.

Вона отримує Нобелівську премію миру за свою невтомну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії.

Мачадо була ключовою об'єднуючою фігурою в політичній опозиції, яка колись була глибоко розділена, а завдяки її особі знайшла спільну мову у вимозі вільних виборів і представницького уряду. 

"Саме це лежить в основі демократії: наша спільна готовність захищати принципи народного правління, навіть якщо ми не згодні. У час, коли демократія перебуває під загрозою, захищати цю спільну мову важливіше ніж будь-коли", – переконані у Нобелівському комітеті.

Від інженерки до політикині: хто така Марія Коріна Мачадо

фото: panampost.com

Майбутня лідерка венесуельської опозиції народилася у Каракасі 7 жовтня 1967 року, тож якраз напередодні звістки про отримання такої вагомої премії вона відзначила своє 58-річчя.

Марія Коріна Мачадо – найстарша з чотирьох сестер у сім’ї. Її мати – Коріна Паріска – психологиня, а батько – Генріке Мачадо – бізнесмен, очолював сталеливарне підприємство, яке належало родині.

Сама ж Марія Коріна здобула інженерну освіту в університеті Католіка Андреса Белло, одному з найпрестижніших у Венесуелі. Згодом продовжила навчання в галузі фінансів у Вищому інституті адміністративних досліджень. А 2009 року стала стипендіаткою програми World Fellows Єльського університету – ініціативи, яка об’єднує лідерів із різних країн світу.

Поміж тим у 1992 році Мачадо, мати вже трьох дітей, заснувала Fundación Atenea (Фонд Атенеа), який використовує приватні пожертви для догляду за сиротами та безпритульними дітьми Каракаса. 

Перш ніж зануритися в політику, вона працювала у бізнесі, зокрема в компанії, пов’язаній зі сталеливарною промисловістю, де набувала досвіду управління й аналітики. А її перші кроки в громадській діяльності почалися у 2002 році з ініціативи Súmate – громадської організації, яка займається розбудовою демократії, захистом прав усіх венесуельців та сприянням громадянській активності.

Протистояння режиму й диктатурі: переслідування та заборона на участь у виборах

фото: GettyImages

У 2010 році вона була обрана до Національної асамблеї Венесуели, набравши найбільшу кількість голосів серед усіх кандидатів.  Її каденція відзначилася активною опозицією до зловживань уряду та захистом прав людини. У 2013 році Мачадо стала співзасновницею ліберальної політичної партії "Vente Venezuela".

А вже 2014 року режим Мадуро силоміць усунув Мачадо з Національних зборів і заборонив їй залишати Венесуелу, що викликало масові протести. Попри погрози та обмеження свободи, рішучість Мачадо залишилася непохитною, а її популярність зросла.

У жовтні 2023 року Мачадо здобула переконливу перемогу на праймеріз венесуельської опозиції, набравши понад 92% голосів. Журналісти та коментатори називають її "Залізною леді" Венесуели. Саме вона очолила опозицію до авторитарного президента країни Ніколаса Мадуро, чиї останні дві перемоги на виборах не були визнані низкою країн, зокрема й США. На виборах 2024 року в країні Марія Коріна стала центральною фігурою опозиції, попри те, що їй було офіційно заборонено балотуватися на державну посаду. Її лідерство відіграло важливу роль в об'єднанні продемократичних сил.

У 2024 році Мачадо була нагороджена престижною премією Ради Європи з прав людини імені Вацлава Гавела.

У січні 2025 року тривала кампанія Мадуро проти політикині посилилася, коли його режим викрав її під час протесту з вимогою вільних і чесних виборів. Пізніше її звільнили з-під варти після міжнародного резонансу, проте їй досі заборонено виїжджати з країни. Сама Марія Коріна Мачадо з того часу переховується.

Нобель миру для Мачадо як символ перемоги над страхом

фото: wikimedia

Отримання Мачадо Нобелівської премії миру може ще більше зміцнити її позиції як провідної фігури венесуельської опозиції. 

Постійна підтримка політикинею демократичних реформ у поєднанні з міжнародним визнанням може посилити її вплив як у країні, так і за кордоном. Розвиток відносин між лідерами венесуельської опозиції та міжнародними державами, зокрема й США, ймовірно, відіграє ключову роль у формуванні політичного майбутнього Венесуели.

Якщо раніше опозиція у Венесуелі мала переважно внутрішні виклики, тепер вона отримала моральне підкріплення на міжнародній арені. Для режиму це знак: мовчання більше не є безкарним.

Тож у часи, коли демократія у світі перебуває під тиском, історія Марії Коріни Мачадо надихає тих, хто бореться в умовах обмеженого простору для опору.